Маленькі жінки. Частина 1

Маленькi жiнки. Частина 1

Луiза Мей Олкотт

Шкiльна бiблiотека украiнськоi та свiтовоi лiтератури

Роман «Маленькi жiнки» Луiзи Мей Олкотт збирае урожай слави вже майже два столiття. Його називають одним з найвiдомiших у свiтi творiв американськоi лiтератури для юнацтва. Четверо юних сестер – Мег, Джо, Бет та Емi, якi народилися в заможнiй родинi, а нинi потерпають вiд бiдностi, хоч iнколи й нарiкають на долю, але день у день вчаться наповнювати душу добром та милосердям. Кожна з них мае своi риси характеру, вирiзняеться неповторною зовнiшнiстю i манерами, свiтобаченням та iнтересами.

Але вони люблять одна одну та батькiв, вмiють знаходити радiсть у простих речах i тим самим творять навколо себе атмосферу справжностi, яка притягуе iнших.

Луiза Мей Олкотт

Маленькi жiнки

Серiя «Шкiльна бiблiотека украiнськоi та свiтовоi лiтератури» заснована у 2010 роцi

План-проспект серii затверджено Мiнiстерством освiти i науки Украiни

Переклад з англiйськоi Богдани Носенок

Художник-оформлювач Тетяна Калюжна

© Б.

Носенок, переклад украiнською, 2019

© Т. Калюжна, художне оформлення, 2019

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2010

* * *

Роздiл перший

Гра у прочан

– Рiздво – не Рiздво без подарункiв, – незадоволено мовила Джо, зручно вмостившись на килимi поблизу камiна.

– Як це все-таки жахливо – бути бiдним! – роздивляючись свою стареньку, поношену сукню, зiтхнула Мег.

– Гадаю, це так несправедливо, що однi дiвчата мають все, будь-якi красивi речi, якi тiльки забажають, а iншi – нiчого, – додала Емi, з прикрiстю пiдшморгуючи носом.

– Але ж у нас е батьки, а ще ми е одна в одноi, – долинув iз закутку вiтальнi голос Бет.

– У нас немае батька, i ще довго не буде, – сумно сказала Джо, i чотири юнi обличчя, якi наче засвiтилися у вiдблисках полум’я пiсля обнадiйливих слiв Бет, знову затьмарились. Джо не сказала «можливо, нiколи не буде», але всi подумали про це.

Кожна з дiвчат задавалася запитанням: як там батько – там, де йде вiйна.

На хвилину зависло мовчання. Але потiм тишу порушив голос Мег. Вiн звучав трохи незвично:

– Ви ж знаете, чому мама вiдмовилася вiд подарункiв на Рiздво. Бо вважае, що не маемо витрачати грошi на розваги, коли нашi люди страждають на вiйнi. Ми не можемо бути поряд з ними, але можемо принести хоча б таку маленьку жертву. Це було б i нашим подарунком, i нашим задоволенням вiд цього.