З Україною в серці. Патрiотична хрестоматiя

Павло Платонович Чубинський

1839 (с. Чубинське, Киiвська область) – 1884 (м. Киiв)

Ще не вмерла Украiна[51 - Програма 6-го класу.]

Гiмн Украiни

Ще не вмерла Украiни нi слава, i воля,

Ще нам, браття украiнцi, усмiхнеться доля.

Згинуть нашi вороженьки, як роса на сонцi,

Запануем i ми, браття, у своiй сторонцi.

Приспiв:

Душу й тiло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бiй кровавий вiд Сяну до Дону,

В рiднiм краю панувати не дамо нiкому;

Чорне море ще всмiхнеться, дiд Днiпро зрадiе,

Ще у нашiй Украiнi доленька наспiе.

Приспiв.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волi в Украiнi пiснь гучна розляже,

За Карпати вiдоб’еться, згомонить степами,

Украiни слава стане помiж народами.

Приспiв.

Тарас Григорович Шевченко

1814 (с. Моринцi, Черкаська область) – 1861 (м. Санкт-Петербург)

І мертвим, i живим, i ненарожденним землякам моiм в Украйнi i не в Украйнi мое дружнее посланiе[52 - Програма 9-го класу.

Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть.

    Соборное послание Иоанна. Глава 4, с. 20

І смеркае, i свiтае,

День божий минае,

І знову люд потомлений,

І все спочивае.

Тiлько я, мов окаянний,

І день i нiч плачу

На розпуттях велелюдних,

І нiхто не бачить,

І не бачить, i не знае —

Оглухли, не чують;

Кайданами мiняються,

Правдою торгують.

І Господа зневажають, —

Людей запрягають

В тяжкi ярма. Орють лихо,

Лихом засiвають,

А що вродить? побачите,

Якi будуть жнива!

Схаменiться, недолюди,

Дiти юродивi!

Подивiться на рай тихий,

На свою краiну,

Полюбiте щирим серцем

Велику руiну,

Розкуйтеся, братайтеся!

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немае

І на небi, а не тiлько

На чужому полi.

В своiй хатi своя й правда,

І сила, i воля.

Нема на свiтi Украiни,

Немае другого Днiпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра,

Добра святого.

Братерства братнього! Найшли,

Несли, несли з чужого поля

І в Украiну принесли

Великих слов велику силу,

Та й бiльш нiчого. Кричите,

Що Бог создав вас не на те,

Щоб ви неправдi поклонились!..

І хилитесь, як i хилились!

І знову шкуру дерете

З братiв незрящих, гречкосiiв,

І сонця-правди дозрiвать

В нiмецькi землi, не чужii,

Претеся знову!..