З Україною в серці. Патрiотична хрестоматiя

Звiсно, що цей поставлений для заманювання загiн, як тiльки почали стрiляти росiйськi гармати, швидко вiдступив, вiдтягуючи за собою вiд переправи розпалене першою вдачею московське вiйсько. Давався взнаки характер будь-якоi феодальноi армii – шляхетнi лицарi в усi часи мало пiклувалися про взаемодiю з пiхотою та артилерiею, а побачивши можливiсть здiйснити подвиг, втрачали обережнiсть i забували про дисциплiну. Схоже на те, що саме так повели себе росiйськi дворяни i потрапили в пастку. Виговський свiдомо вiдступав у напрямку Пустоi Торговицi, де, як ми пам’ятаемо, стояли основнi татарськi сили Нурадина i Калги.

Наведемо тут розповiдь про ще один важливий епiзод битви, але вiдразу ж пояснимо, що вiн мiститься в працi «Гетьманство Виговського» М. Костомарова, який користувався не дуже достовiрними вiдомостями з лiтопису Величка i польськоi хронiки В. Коховського. Опис цього епiзоду завдяки авторитету iсторика перекочував в труди І. Левицького, В. Каргалова, Ю. Мицика, О. Апанович, але ставиться пiд аргументований сумнiв О.

 Лазаревським i сучасним знавцем проблеми А. Бульвiнським. Епiзод стосуеться допомоги, яку нiбито забезпечив Виговському С. Гуляницький.

Отже, якщо приймати на вiру iнформацiю Костомарова, поки росiяни наздоганяли гетьмана, Степан Гуляницький з iншим козацьким загоном готував iм сюрприз, що повинен був доповнити картину, пензлi для якоi вже тримали в руках татари. Пiд прикриттям навмисно виритого рову козаки рушили до мосту через Куколку. Вiн був зруйнований, що вже не давало московiтам повернутися тим же шляхом.

Але й цього С. Гуляницькому здалося недостатньо. Залишками цiеi споруди, а також вербою та комишами козаки загатили рiчку, Куколка розлилася по простору за спинами кiнноти Пожарського, перетворивши лук на болото. Інше болото поступово опинилося, навпаки, перед обличчям росiян – це було те саме урочище Торговиця. Московiти знали про це мiсце, щоправда, не вiдали, наскiльки далеко простягаеться це болото, а також не могли собi уявити, що тут знайде укриття чисельна татарська кавалерiя, яка ще й знайде спосiб обiйти небезпечну трясовину пiд час атаки.

Якщо все було саме так, то успiшнi дii козакiв пiд Конотопом ще раз пiдтвердили той факт, що у вмiннi пристосовуватися до мiсцевостi i пристосовувати цю мiсцевiсть до себе iм не було рiвних. Це дае нам привiд звернутися до короткого аналiзу бойових характеристик супротивникiв дворянськоi кiнноти – козацького вiйська.