Пер Ґінт

Друга вiдьма: (з рiзницьким ножем)

На рожнi жарити чи смажити в ринцi?

Дiд iз Довра: Мовчiть-бо i дурнiв менi не валяйте!

(Кличе своiх довiрених до себе)

Хiба вам не ясно, що рiд наш марнiе,

Скажiм собi щиро – ми втратили гiн,

А люди могли б нас спасти вiд загину,

До того ж i хлопець – нiчого собi,

Широкий у плечах, сильнi в нього руки,

Хоч правда – вiн голову мав одну,

Та двох i в царiвни, самоi не мав,

Триглавi тролята звелися на хлам

Й двуглавих побачиш вже тут лиш i там,

Тай тi вже давно собi ля-ля-ля!

(До Пер Гiнта)

Ти хочеш взять дочку мою за жiнку?

Пер Гiнт: Дочку i царство в приданiм за нею.

Дiд iз Довра: Одну частину дам тобi тепер,

А другу вiзьмеш вже по моiй смертi.

Пер Гiнт: Нехай i так.

Дiд iз Довра: Пожди, однак, синашу!

Прийняти мусиш кiлька зобов’язань!

Одно лиш зломиш, то пропав престiл

Й живим вiдсiля ти уже не вийдеш.

З усiх найперше те, що ти не смiеш

Думками навiть вибiгати з Ронду,

Вiд дня ховатись мусиш i вiд сонця.

Пер Гiнт: Пустяк те все, як матиму престiл.

Дiд iз Довра: Тепер покажеш бистрiсть твого ума.

(Пiдводиться з трону)

Придворний троль: (до Пера Гiнта)

Чи острi в тебе зуби – розкусить

Горiшки цi, що дасть тобi старий?

Дiд iз Довра: В чому рiзниться чоловiк вiд троля?’

Пер Гiнт: Рiзниць великих помiж ними мало –

Малий троль щипа, а старий кусае;

У нас так само робиться, як можна.

Дiд iз Довра: Це правда, схожi ми у тiм i сiм,

Як день на день похожi до дрiбниць,

Та все ж таки – чимало в нас рiзниць.

Послухай – взнаеш найважнiйшу з них.

У вашiм царствi кажуть: «Будь собою!»

А в нас говорять: «Будь собою радий!»

Придворний троль: Глибоко, правда?

Пер Гiнт: Правда, та неясно.

Дiд iз Довра: «Доволi», сину, це могутне слово

Девiзою буде для твого життя.

Пер Гiнт: (чухае потилицю)

Та все ж…

Дiд iз Довра: Ти мусиш – хочеш буть тут паном.

Пер Гiнт: Про мене. В свiтi много гiрших речей.

Дiд iз Довра: Вiдтак ти мусиш привикать до наших

Напиткiв, страв, до нашого стола.

Кивае пальцем. Два тролi зi свинячими головами в бiлих каптурах приносять пиво i страви.

Корова блини дасть, а вiл подасть мед.

Квасне чи солодке, пустяк, не питай,

У нас найважнiшим iз цього, це факт,

Що все те домашне.