Пер Ґінт

Пер Гiнт виходить iз кущiв i дивиться вслiд за ними з паленiючим обличчям)

Пер Гiнт: Невже про мене це плелось?

(З вимушеним жестом)

Байдуже!

Менi тим шиi й голови не скрутять.

(Лягае в бур’ян. Довго лежить, заклавши руки за голову й вдивляеться в небо)

Ну, й дивна хмара! Просто – наче кiнь

На йому лицарь грае у сiдлi,

А позаду вiдьма гонить на мiтлi.

(Тихо смiеться)

То мама iде i кричить – де гониш?

Отямся, Пере, в час, бо шию зломиш!

(Прислонюе вii чимраз дужче)

Їй лячно, може? Просто перед нею

Пер гонить, в срiбну вгорнений кирею,

Вiнком промiнним голова повита,

В коня iскряться золотi копита;

За ним, мов вихор, гонять гордi воi,

Вiдважнi, скорi на новi пiдбоi.

В долинi люде в чорну гурму збитi

Глядять угору. В них роти розкритi.

Жiнки додолу хиляться покiрно,

Вiтають Пера i дружину вiрну.

Пер Гiнт вже цiсар – сипле в коло злотом

І срiблом ясним сiе на голоту,

Усiм у царствi гарно вже живеться,

А Пер на човнах на пiдбiй несеться;

Пiдбивши море, в пристань завертав,

Англiйський принц на березi чекав,

Англiйський цiсар – зiступае з трону,

Бере iз скранi золоту корону І каже…

Коваль:

(до iнших людей, з якими вiн переходить iз цього боку тину)

Глянь – Пер п’яний, мов свиня.

Пер Гiнт: (пiдiймаеться з бур’яну)

Я – цiсар!..

Коваль: (нахиляеться через тин i кепкуе)

Встати ти не рад би? Що?

Пер Гiнт: Коваль! До чорта – що тобi потрiбно?

Коваль: Люндiвськi танцi ходять ще по костях!

Пер Гiнт: Іди до чорта! (пiдстрибуе)

Коваль: Іду вже, йду, та хлопче

Скажи, де був ти тих шiсть тижнiв довгих?

З чортами в горах накладав, чи що?

Пер Гiнт: Творив я там самi дива-дивеннi.

Коваль: (моргае на других)

Почути радi.

Пер Гiнт: Нi. Це вам не вдасться.

Коваль: (через хвилину)

Ідеш у Гегштадт?

Пер Гiнт: Нi.

Коваль: Був час,

Що ти на дiвку не дивився бiсом.

Пер Гiнт: Мовчи, собако!

Коваль: (вiдступае назад) Що ж, ти не журися!

Як Інгрид дала гарбуза, то друга

Дасть може друге.

Ти ж син – Разма Гiнта!

Ходи-но з нами! Там дiвок до ката,

Й удiв там гарних найдеться без лiку!

Пер Гiнт: Пiдеш до чорта?

Коваль: Що ж, роби як хочеш.