Повернення Шерлока Голмса

– Так он вона яка, слава! Втiм, ви ж, наскiльки я пам’ятаю, ще зовсiм нещодавно зiзнавалися, що не чули навiть iменi професора Джеймса Морiартi, а це був один iз найвидатнiших генiiв нашого столiття. До речi, знiмiть, будь ласка, з полицi бiографiчний покажчик…

Зручно вмостившись у крiслi та пихкаючи сигарою, Голмс неквапно гортав сторiнки.

– У мене зiбралася чудова колекцiя на «М», – повiдомив вiн. – Одного Морiартi було б достатньо, щоб прославити будь-яку букву, а тут е ще й отруйник Морган, i Меррiдью, котрий залишив по собi страшну пам’ять, i Метьюз – той самий, хто вибив менi лiве iкло в залi очiкування на Черiнгкроському вокзалi.

А ось нарештi й наш сьогоднiшнiй приятель.

Вiн простягнув менi записник, i я прочитав: «Моран Себастьян, полковник у вiдставцi. Служив у першому саперному бангалорському полку. Народився в Лондонi 1843 року. Син сера Огастеса Морана, кавалера ордена Лазнi, колишнього британського посланця в Персii. Закiнчив Ітонський коледж та Оксфордський унiверситет.

Брав участь у кампанiях – Джовакськiй, Афганськiй, Чарасiабськiй (дипломатичним кур’ером), Шерпурськiй i Кабульськiй. Автор книг «Полювання на великого звiра в Захiдних Гiмалаях» (1881) i «Три мiсяцi в джунглях» (1884). Адреса: Кондвiт-стрит. Клуби: «Англо-iндiйський», «Тенкервiльський» i картярський клуб “Багатель”».

На полях чiтким почерком Голмса було написано: «Найнебезпечнiша людина в Лондонi пiсля Морiартi».

– Дивно, – сказав я, повертаючи Голмсу нотатки. – Здавалося б, його шлях – це шлях чесного солдата.

– Маете рацiю, – погодився Голмс. – До певного моменту вiн не робив нiчого лихого. Це був чоловiк iз залiзними нервами, i в Індii досi поширенi легенди про те, як вiн проповз висохлим руслом рiчки та врятував людину, вирвавши ii з пазурiв пораненого тигра. Є такi дерева, Ватсоне, якi ростуть нормально до певноi висоти, а потiм раптом зазнають якогось потворного вiдхилення вiд норми у своему розвитку. Таке часто трапляеться й iз людьми. Вiдповiдно до моеi теорii, кожен iндивiдуум повторюе у своему розвитку iсторiю розвитку всiх своiх пращурiв, i вважаю, що кожен несподiваний закрут у бiк добра чи зла пояснюеться якимось потужним впливом, джерело якого треба шукати в родоводi людини.

Отже, його бiографiя е нiби вiддзеркаленням бiографii всiеi родини в мiнiатюрi.

– Ну, знаете, ця теорiя дещо фантастична.

– Що ж, не буду на нiй наполягати. Хоч якими би були причини, але полковник Моран вступив на слизький шлях.