Повернення Шерлока Голмса

– Чи не думаете ви, пане Кьюбiтт, – сказав вiн нарештi, – що найкраще було б вам звернутися безпосередньо до дружини i попросити ii подiлитися з вами своею таемницею?

Гiлтон Кьюбiтт похитав своею великою головою:

– Обiцянка е обiцянка, пане Голмс. Якщо Ілсi захоче, вона й сама менi все розкаже. Якщо ж не захоче, не стану насилу домагатися визнання. Але маю право все дiзнаватися самому, i я цим правом скористаюся.

– У такому разi я вiд щирого серця стану вам допомагати. Скажiть, чи не з’являлися по сусiдству з вами якiсь чужинцi?

– Нi.

– Наскiльки я втямив, ви живете в дуже глухому закутку. Поява будь-якого нового обличчя, ймовiрно, не може залишитися непомiченою.

– Якби якесь нове обличчя з’явилося в самому найближчому сусiдствi, я, звiсно, про нього почув би. Але неподалiк вiд нас е кiлька прибережних сiл iз хорошими пляжами, i селяни вiддають на час кiмнати мiщухам.

– У цих дивних рисунках безперечно закладений якийсь сенс. Але той напис, який ви менi прислали, такий короткий, що нiчого не можу з ним вдiяти, i тi факти, якi ви нам виклали, такi невизначенi, що важко зробити з них хоча б якийсь висновок.

Менi здаеться, що вам краще повернутися до Норфолка й уважно стежити за всiм, що вiдбуваеться навколо. Як тiльки виявите десь нових чоловiчкiв у танцi, маете якнайретельнiше iх скопiювати. Який жаль, що ви не перемалювали тих, що були начерканi крейдою на пiдвiконнi! Розпитуйте про всiх незнайомцiв, котрi з’являються по сусiдству. Як тiльки помiтите щось нове, вiдразу приiжджайте до мене. Ось найкраща порада, яку можу вам дати, пане Гiлтон Кьюбiтт. Якщо знадобиться, я завжди готовий приiхати до вас i вiдвiдати ваш Норфолкський маеток.

Пiсля цього побачення Шерлок Голмс часто глибоко замислювався. Не раз я бачив, як вiн витягае з гаманця папiрчик i пильно розглядае намальованi на ньому кумеднi фiгурки. Однак тiльки через два тижнi вiн знову згадав при менi цю iсторiю. Коли я вже мав намiр iти, товариш раптом зупинив мене:

– Вам було б краще залишитися вдома, Ватсоне.

– Чому?

– Бо сьогоднi вранцi я отримав телеграму вiд Гiлтона Кьюбiтта. Пригадуете Гiлтона Кьюбiтта та його чоловiчкiв у танцi? Вiн плануе приiхати до Лондона на першу двадцять. Будь-якоi митi Гiлтон може бути тут. З його телеграми я второпав, що вiн мае якiсь надзвичайно важливi новини.

Чекати довелося недовго, позаяк наш норфолкський сквайр примчав iз вокзалу прямо до нас. Вигляд у нього був заклопотаний i пригнiчений.