Пригоди Шерлока Голмса

 – Але якщо ви такi розумнi, то вам варто було б знати, що зараз закон порушуете саме ви. Я нiчого протизаконного не зробив, ви ж, замкнувши мене в цiй кiмнатi, чините насильство над особистiстю, а це право переслiдуе.

– Авжеж, закон, як ви кажете, у вашому випадку безсилий, – погодився Голмс, вiдмикаючи та вiдчиняючи дверi, – проте ви заслуговуете на прочуханку. Якби в цiеi молодоi дiвчини був брат або приятель, йому варто було б гарненько вiдшмагати вас батогом.

Побачивши нахабну посмiшку Вiндiбенка, вiн вибухнув.

– Це не входить у моi обов’язки, але, присягаюся Господом, що не вiдмовлю собi в задоволеннi.

Вiн ступив, щоб зняти зi стiни мисливський стек, але не встиг простягнути руку, як на сходах почувся дикий тупiт, важкi вхiднi дверi гучно грюкнули, i ми побачили у вiкно, як мiстер Вiндiбенк щодуху мчить вулицею.

– Безпардонний мерзотник! – засмiявся Голмс, вiдкидаючись на спинку крiсла. – Цей юнак котитиметься вiд злочину до злочину, поки не скiнчить на шибеницi. Ще б пак, справа певним чином була не позбавлена цiкавостi.

– Я не зовсiм вловив хiд ваших мiркувань, – зауважив я.

– Певна рiч, iз самого початку було ясно, що цей мiстер Госмер Енджел мав якусь причину для своеi дивноi поведiнки; так само очевидно, що единий, кому цi подii могли би бути вигiдними, – вiтчим. Той факт, що наречений i вiтчим нiколи не зустрiчалися, а навпаки, один завжди з’являвся за вiдсутностi iншого, також щось та й значив. Темнi окуляри, дивний голос i пишнi бакенбарди пiдказували думку про переодягання.

Моi пiдозри пiдтвердилися тим, що пiдпис на листах був надрукований на машинцi. Либонь, мiс Сазерленд добре знала почерк Вiндiбенка. Як бачите, усi цi окремi факти, а також i багато iнших, не таких значних деталей влучали в одну точку.

– А як ви iх перевiрили?

– Натрапивши на слiд, було вже неважко знайти докази. Я знаю фiрму, в якiй працюе цей чоловiк. Я взяв опис зовнiшностi зниклого, поданий в оголошеннi, й, усунувши з нього все, що могло бути викликане переодяганням (бакенбарди, окуляри, голос), надiслав прикмети фiрмi з проханням повiдомити, хто з iхнiх комiвояжерiв схожий на цей опис.

Ще ранiше я помiтив особливостi друкарськоi машинки й написав Вiндiбенку на службову адресу, запрошуючи його зайти сюди. Як я й очiкував, вiдповiдь його також була надрукована на машинцi, шрифт якоi виявляв тi ж дрiбнi, але характернi дефекти. Тiею ж поштою я отримав листа вiд фiрми «Вестгауз i Марбенк» на Фенчерч-стрит.