Собака Баскервілів. Долина страху

Один iз них, подейкують, помер тiеi ж ночi, не витримавши того, чому довелося бути свiдком, а двое iнших до кiнця днiв своiх не могли оговтатися вiд такого важкого потрясiння.

Такий от, дiти моi, переказ про собаку, що заподiяв з того часу стiльки бiд нашому роду. Й якщо я вирiшив записати його, то лише в надii на те, що знане менше терзае нас жахом, нiж недомовки та домисли.

Чи е сенс заперечувати, що багато наших родичiв умирали смертю раптовою, страшною та таемничою? То ж нехай же не залишить нас доля своеi невимовною милiстю, бо вона не стане вражати невинних, народжених пiсля третього та четвертого колiна, котрим загрожуе помста, як сказано в Євангелii.

(Написано рукою Г’юго Баскервiля для синiв Роджера та Джона, наказую iм тримати все це в таемницi вiд сестри iхньоi Елiзабет)».

Прочитавши цю дивовижну оповiдку, доктор Мортiмер зсунув окуляри на чоло та втупився в пана Шерлока Голмса.

– Ну, то що? – сказав вiн.

– Вважаете, що це не цiкаво?

– Цiкаво для тих, хто кохаеться в казках.

Доктор Мортiмер вийняв iз кишенi складену вчетверо газету:

– Гаразд, пане Голмс. Тепер ознайомлю вас iз сучаснiшим матерiалом. Ось номер «Девонширськоi хронiки» вiд чотирнадцятого червня цього року. У ньому вмiщено короткий звiт про факти, встановленi в зв’язку зi смертю сера Чарльза Баскервiля, що спiткала його за кiлька днiв до цього.

Мiй приятель трохи посунувся вперед, i погляд у нього вiдразу став уважним. Поправивши окуляри, доктор Мортiмер почав читати:

«Раптова смерть сера Чарльза Баскервiля, можливого кандидата вiд партii лiбералiв на майбутнiх виборах, справила дуже глибоке враження на весь Середнiй Девоншир. Хоча сер Чарльз порiвняно нещодавно облаштувався в Баскервiль-холi, своею привiтнiстю та щедрiстю вiн встиг здобути собi любов i повагу всiх, кому доводилося мати з ним справу.

У нашi днi панування нуворишiв[3 - Нувориш – людина, що швидко розбагатiла, заробивши статки на спекуляцiях.] приемно знати, що нащадок стародавнього роду, котрий знав i кращi часи, змiг власними руками нажити собi статки й обернути iх на вiдновлення колишньоi величi свого iменi. Як вiдомо, сер Чарльз здiйснював досить прибутковi операцii в Пiвденнiй Африцi.