Спілка рудих

Наш супутник постукав, i ми увiйшли в спальню професора.

Кiмната була великою, стiни суцiльно заставленi книжковими полицями, частина книжок лежала на пiдлозi, по кутах та уздовж полиць. Лiжко стояло посерединi. Господар будинку напiвлежав-напiвсидiв у подушках. Його обличчя мене вразило: худе, з орлиним носом, пронизливими чорними очима, якi наче причаiлися в глибоких орбiтах пiд густими, навислими бровами. Його волосся та борода були зовсiм сивi, якщо не брати до уваги певноi нехарактерноi жовтизни навколо рота.

З гущi сивого волосся стирчала цигарка, i в кiмнатi було важко дихати вiд густого тютюнового диму. Коли вiн простягнув руку Голмсу, я помiтив, що пальцi в стариганя також жовтi вiд нiкотину.

– Ви курите, мiстере Голмс? – спитав професор. Вiн говорив, ретельно добираючи слова, i в його мовi вiдчувався якийсь дивний акцент. – Прошу, не соромтеся. А ви, сер? Рекомендую вам цi цигарки. Їх зумисне набивають для мене в Александрii. Висилають тисячу штук одразу, i, на жаль, кожнi два тижнi доводиться замовляти нову партiю.

Кепсько, сер, дуже зле. Але в старого занадто мало задоволень. Тютюн i робота. Ось i все, що менi залишилося в життi.

Голмс закурив. Очi його непомiтно вивчали кiмнату.

– Авжеж, тютюн i робота. А тепер знову лише тютюн, – гiрко зiтхнув господар. – Який жахливий випадок перервав мою роботу! Хто мiг передбачити настiльки жахливий злочин? Такий гiдний юнак. Пiсля кiлькох мiсяцiв навчання вiн став чудовим помiчником.

Що думаете про всю цю справу, мiстере Голмс?

– Поки що важко щось сказати.

– Було б добре, якби ви пролили трохи свiтла на цю темну справу. Для старого книжкового хробака та ще й хворого це справжнiй удар. Менi здаеться, що я втратив здатнiсть мислити. Але ви людина справи, людина дii. Для вас це звичайна, буденна робота. Ви зберiгаете незворушнiсть при будь-якiй катастрофi. Нам пощастило, що саме ви взялися за розслiдування.

Поки професор говорив, Голмс ходив туди й сюди кiмнатою.

Я помiтив, що вiн курив одну цигарку за iншою. Мабуть, вiн подiляв пристрасть нашого господаря до тютюну, присланого з Александрii.

– Звичайно, сер, це жахливий удар, – продовжив професор. – Ось там, на маленькому столику, лежить купа паперiв, це мiй magnum opus.[2 - Magnum opus (лат.) – велика робота.] Аналiз документiв, знайдених у коптських монастирях Сирii та Єгипту. Це дуже серйозне дослiдження основ знову вiдкритоi релiгii.