Справи Шерлока Голмса

Очi Голмса, коли вiн дивився на вiдвiдувача, звузилися та загрозливо блиснули, вони були як два сталевi леза.

– Я дивлюся на вас, наче крiзь скло. І бачу вас до глибини душi.

– Тодi, природно, ви бачите, де зараз дiамант!

Шерлок грайливо плеснув у долонi, а потiм глузливо покивав пальцем.

– Ви знаете, самi це визнали!

– Я нiчого не визнавав.

– А тепер, графе, якщо будете розсудливi, то ми зможемо домовитися. Якщо нi, то ви постраждаете.

Граф Сильвiус закотив очi до стелi.

– І ви ще говорите про блеф! – зронив вiн.

Голмс у задумi поглянув на нього, наче гросмейстер, котрий обмiрковуе свiй вирiшальний хiд. Потiм вiн вiдсунув шухляду столу та витягнув звiдти пухкий нотатник.

– Знаете, що я зберiгаю в цiй книжечцi?

– Нi, сер, i не хочу знати!

– Вас!

– Мене?

– Атож, сер, вас! Ви весь тут – усi подii вашого мерзенного та небезпечного життя.

– Прокляття, Голмсе! – вигукнув граф iз палаючими очима. – Мiй терпець мае межi!

– Все тут, графе. Реальнi факти про смерть староi панi Гарольд, котра залишила вам маеток Блаймер, який ви так швидко проциндрили.

– Це лише вашi мрii!

– І повна iсторiя життя панни Мiннi Воррендер.

– Облиште! Ви нiчого з цим не зможете вдiяти.

– Тут е ще багато, графе. Ось пограбування потяга на шляху до Рiв’ери 13 лютого 1892 року. Ось пiдроблений чек того ж року банку «Кредит Лiон».

– Нi, тут ви помиляетесь.

– Отже, не помилився в усьому iншому! А тепер, графе, ви граете у карти. Коли суперник мае всi козирi, то немае сенсу продовжувати.

– Який стосунок мае ця вся ця розмова до тiеi коштовностi, про яку ви згадували?

– Потерпiть, графе. Стримайте ваш нетерплячий розум! Дозвольте менi детально ознайомити зi справою. Я маю все, що свiдчить проти вас i вашого охоронця.

– Ви знущаетеся!

– У мене е свiдчення кебмена, котрий вiдвiз вас до Вайтхоллу, i кебмена, котрий вас привiз. У мене е свiдчення швейцара, котрий бачив вас бiля вiтрини. У мене е свiдчення Айкi Сандерса, котрий вiдмовився розпиляти камiнець.

Жили напнулися на чолi графа. Його засмаглi, волохатi руки стискалися в конвульсiях стриманих емоцiй. Вiн намагався щось сказати, але слова не вилiтали з його вуст.

– Ось карти, якими я граю, – зауважив Шерлок. – Я виклав iх на стiл. Але однiеi карти бракуе. Це король дiамантiв. Я не знаю, де камiнчик.

– І нiколи не дiзнаетесь.

– Нi? Будьте розумнiшими, графе. Розгляньте всi аспекти ситуацii.