Спілка рудих = Тhe Red-Headed League

– Дощ усе ще перiщить, i вiтер не затихае, – сказав вiн. – Розшифрувати слiди, можливо, буде важче, нiж стародавнiй рукопис! Ну що ж, нiчого не вдiеш. Отже, Гопкiнсе, ви виявили, що нiчого не виявили. Що ж ви пiсля цього зробили?

– Не вважаю, що нiчого не виявив, мiстере Голмс. По-перше, я з’ясував, що хтось проник до будинку ззовнi. Пiзнiше дослiдив пiдлогу коридору. На нiй лежить кокосова циновка, на якiй немае жодних слiдiв. Потiм подався до кабiнету. Меблiв у ньому майже немае, якщо не брати до уваги величезного письмового столу зi секретером.

Бiчнi шухляди секретера були висуненi, середня ж – замкнена на ключ. Бiчнi шухляди, мабуть, нiколи не замикалися, i в них не було нiчого цiнного. У середнiй шухлядi зберiгали важливi папери, але вони залишилися на мiсцi. Професор запевнив мене, що нiчого не зникло. Ясно, що метою злочину був не грабунок. Потiм я оглянув тiло вбитого. Воно лежало дещо лiвiше вiд письмового столу – погляньте на мое креслення. Рана на правому боцi шиi завдана ззаду. Ясно, що вiн не мiг вчинити таке сам.

– Якщо лишень не впав на нiж, – втрутився Голмс.

– Саме так. Менi це також спало на думку. Але нiж лежав на вiдстанi кiлькох футiв вiд тiла. Отже, жертва на нiж не падала. Потiм звернiть увагу на останнi слова убитого. І, нарештi, у його правiй руцi був затиснутий дуже важливий матерiальний доказ.

Гопкiнс витягнув iз кишенi паперовий пакетик. Вiн розгорнув його та витягнув пенсне в золотiй оправi. З одного боку до нього була прикрiплена подвiйна чорна шовкова шворка.

Обидва ii кiнцi були обiрванi.

– У Смiта був стовiдсотковий зiр, – зазначив Гопкiнс. – Отже, вiн зiрвав це пенсне з обличчя вбивцi.

Шерлок Голмс узяв пенсне й дуже ретельно його оглянув. Потiм вiн насунув пенсне собi на нiс, спробував читати, пiдiйшов до вiкна й роздивився найближчi споруди, потiм зняв пенсне та знову ретельно його оглянув, тримаючи близько вiд лампи, задоволено всмiхнувся, сiв за стiл i написав кiлька рядкiв на клаптику паперу, який простягнув Гопкiнсу.

– Ось найкраще, що можу зробити для вас, – сказав вiн. – Це, сподiваюся, допоможе.

Здивований детектив прочитав записку вголос:

– «Шукаемо ледi, добре одягнену, котра проживае в респектабельному будинку або помешканнi. У неi товстий, м’ясистий нiс i близько посадженi очi. Вона морщить чоло, короткозоро мружиться, i, ймовiрно, мае сутулi плечi. Є iнформацiя, що впродовж кiлькох останнiх мiсяцiв вона щонайменше двiчi зверталася до оптики.