Вельможний клієнт

– Це самогубство чи вбивство – перше запитання, джентльмени, на яке треба вiдповiсти. Якщо це суiцид, то будемо змушенi припустити, що самогубця зняв свою обручку й сховав ii; пiсля цього вiн прийшов сюди в халатi, у вогкому взуттi, натоптав у кутку за гардиною, щоб показати, нiби хтось його пiдстерiгав, потiм вiдчинив вiкно, потiм кров’ю…

– Цей варiант можемо одразу ж вiдкинути, – перебив його Мак-Дональд.

– І я так думаю. Суiцид неможливий. Залишаеться вбивство. Тодi варто визначити, чи вчинила його невiдома особа, що вдерлася сюди, чи хтось, хто мешкае в будинку.

– Гаразд. Оприлюднiть вашi мiркування.

– І в тому, i в тому випадку зiштовхуемося зi значними труднощами. Але так чи iнакше злочин скоiли. Припустiмо, що зловмисник живе в будинку. Вiн убив Дугласа з найгучнiшоi зброi, що мало б здiйняти галас у всьому домi.

– Жодних сумнiвiв.

– Вiдомо, що пiсля пострiлу минула всього хвилина, перш нiж не лише мiстер Беркер, а й Емс опинилися на мiсцi злочину. Яким же чином за цей час злочинець устиг натоптати в кутку, вiдчинити вiкно, вимастити пiдвiконня кров’ю, стягнути обручку з пальця мерця й усе iнше? Це неможливо.

– Ви дуже точно все виклали, – похвалив Голмс. – Повнiстю погоджуюся з вами в цьому питаннi.

– Тепер звернiмося до версii, що вбивця прийшов iззовнi. У такому разi ми неминуче зiштовхуемося з великими труднощами, хоча саму версiю не можна вважати неймовiрною. Вбивця потрапив у будинок мiж о пiв на п’яту, тобто вже в сутiнках, але до того, як пiдняли мiст. У будинку гостi, дверi вiдчиненi, тож йому нiчого не заважало.

Вiн мiг просто з’явитися сюди в особистiй справi до мiстера Дугласа. Оскiльки Дуглас провiв бiльшу частину життя в Америцi й рушниця виявилася американською, то цiлком iмовiрно, що вбивство скоiли з метою помсти. Злочинець прийшов у цю кiмнату та зачаiвся за гардиною. Тут вiн пробув до одинадцятоi години ночi. Коли мiстер Дуглас увiйшов до кiмнати, мiж ними сталася коротка розмова. Якщо взагалi сталася, адже мiсiс Дуглас стверджуе, що пiсля того як чоловiк пiшов вiд неi, минуло не бiльше п’яти хвилин, коли жiнка почула пострiл…

– Свiтильник на столi це пiдтверджуе, – додав Голмс.

– Саме так. Узяли нову свiчку, яка встигла згорiти лише на пiвдюйма. Чоловiк поставив свiчник на стiл, перш нiж стався напад, iнакше свiчка мала б упасти разом iз ним. Це доводить, що на нього напали не одразу пiсля того, як чоловiк увiйшов до кiмнати. Коли з’явився мiстер Беркер, горiшне свiтло було, але свiчку загасили.