Боротьба з тінню. Психологічна драма

Нi! Все це не те! Не тi слова виходять, не тi думки, що я хотiв би вкласти в уста мого героя. Вiн – мiй герой – сильна вольова фiгура, цiлеспрямований чоловiк, який знае, що сказати, як правильно повести себе в тому чи iншому випадку… Вiн не такий як всi сучаснi… Я так його вiдчуваю… Але про що я хотiв писати? Я втратив думку… текст перервався… я не знаю, що далi писати. Я забув… я начисто все забув, напрям думок вже не той, що був учора, навiть сьогоднi вранцi. Тодi в душi моiй панували захоплення, ейфорiя, блаженний час, коли думки i слова шалено скачуть вперед, наче баскi конi… А зараз я зупинився, немов вершник на повному скаку… Я товчусь на мiсцi.

Це вже iншi почуття, iншi слова, iнша музика, полiт фантазii перервався. На превеликий жаль, моя Муза мене покинула, натхнення розтануло немов дим. Це така мука – вiдчувати такий духовний стан, порожнечу, коли ти немов вичерпане джерело, коли в душi пануе темрява… Все це сталось через те, що я знову одержав з видавництва вiдмову… знову вiдмова в публiкацii мого роману. Як далi тепер жити, як творити?!

Раптом почувся дзвiнок. Потiм хтось почав грюкати у дверi. Марк здивовано дивиться вбiк вхiдних дверей, розташованих за лiвою кулiсою.

МАРК. Дивно, хто це прийшов?! Я нi на кого не чекаю.

Марк пiшов вiдчиняти дверi. В кiмнату входить Юрiй Степанович, сусiд Марка з нижнього поверху.

ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ (голосно). Я дуже вибачаюсь, що порушив ваш спокiй, шановний сусiде, ви у нас – творча натура, але навiщо ви знову мене залили?! У мене в квартирi знову потоп!!! І все це через вас! Це вже третiй потоп за останнiй рiк.

Ну, скiльки можна, Марку?!

МАРК (здивовано). Потоп?! Не може цього бути! Звiдки вiн взявся?! Я вранцi перевiряв усi крани.

ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ. Може i перевiряв, але скажи, звiдки в мене вода взялася у ваннiй кiмнатi? Вода тече зверху, з твоеi квартири…

МАРК. Я зараз це перевiрю! (Сказав Марк i зник у лiвiй другiй кулiсi. Вiн з’явився досить швидко.) Так, дiйсно, у ваннiй кiмнатi повно води. Я забув закрити кран…

ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ (невдоволено вигукуе).

А я що кажу!!! Марку, ти знову забув закрити кран у ваннiй кiмнатi.

МАРК. Пробачте менi, Юрiю Степановичу. В мене там поламаний кран… вiн старий вже…

ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ. У тебе вiдкритий чи поламаний кран. А в мене знову збитки, треба знову переклеювати шпалери у ваннiй кiмнатi.

МАРК. Краще, звичайно, облицьовувати ванну кахлем. Плитка надiйнiша… у ваннiй кiмнатi завжди багато вологи.

ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ.