Збірка друга «Душевні струни»

Прекрасна пора романтичних переживань

І нестримних бажань,

Коли все мiняеться,

Весною огортаеться

І чаруе манить,

Спогадiв ностальгiю дарить!

Вiддатися диву

Життя без самоствердження не уявляем,

Природне штучним замiняем,

Ми сила руйнiвна а не творцi

Й нажаль пiзно доходять до нас iстини простi.

Любов, вiра й надiя тяжко нам даються

І ждемо коли нам боги усмiхнуться,

Самi не роблячи нiчого для щастя свого,

Старатися для мрii-терпiти ми не можем того

І що вкiнцi ми дiстаемо? А нiчого!

А iншi взагалi не знають чого хочуть вiд життя

І тягарем стоiть проблема ця,

Їi здолати здаеться не пiд силу,

Та вiддаемся нарештi диву

І все вмить доступним стае,

Лиш простягни руку i все-твое!

Диво поряд-нам вiднайти його треба

І мир в душi отримати з неба,

Неможливi мрii збудуться тодi,

Коли перестанем блукати у пiтьмi.

Ми самi творцi свого життя,

Як загадаем-так i буде,

Й нiхто з нас незабуде,

Час коли «птаху щастя» пiдловив зрання.

Во мне

Горячие игры с тобой,

Горячие сердце пылает мечтой,

Всё глубже ты во мне,

Я в сладостной тюрьме.

Никуда не дется-держить любовь

И я окунусь в тебя вновь.

Сладостное пленительное чувство во мне живет

И всё рекою по жилах течет.

Тебе удалось воскресить былое

И мне уже не хочется иное.

С тобою хорошо и сладко,

Хотя бывает не всегда гладко,

Но чувства борются за лучшее в твоей душе,

Так хочется щасливой быть с тобою мне!

Вперед у майбутне

Час iде-усе мiняеться,

Сторiнка ця перегортаеться,

Старе минуло-настае нове,

Коли час випробувань пройде.

Новi люди i подii стрiмко несуться,

Життям розбитим твоiм вони займуться.

Шанс черговий тобi даний,

Щоб все виправити i змiнити

І свiтло надii в життя приманити.

Любов минулого уже вернулася,

То доля тобi посмiхнулася,

Бережи ii-не загуби,

Усе прекрасне солодке в життя верни.

Кожен крок важливий бо веде до перемоги

І хоч чекають тебе тернистi дороги,

Ти вiдшукаеш шлях до iстинного дому,

Тепер ти професiонал у всьому!

Всього досягти

Мандруемо у синю вись,

Назад ти недивись,

Лиш спопеляй усiх своею славою

І волею незламною з гори на них дивись!

Ми несемось в життi кудись,

Незнаючи що нас чекае,

То падаем то злiтаем,

Свою планку ми тримаем,

Хоч часто знемагаем.