Здіймання. Саксайуаман. Осколок вічності

Двое смiливцiв розвернулися i попрямували прямо до рiчки. Пiдiйшовши ближче, Матвiй виявив, що спуститися прямо до води не виявляеться можливим через пологий, вкрай розмитий берег.

– До води не пiдiйти, – з досадою шепнув Матвiй.

– І в цьому наш порятунок, – запевнив iндiанець. – Нумо спробуймо спуститися, але будь обережний.

Матвiй першим полiз донизу спадистим краем. Водна поверхня розкинулася пiд ними на вiдстанi трьох метрiв. На свiй подив вiн виявив, що весь вертикальний схил поцяткований корчами, схожими на корiння дерев, хоча поблизу не росло великих екземплярiв.

Крiм того, цi корчi утворювали в собi невеликi нiшi, в якi можна було забратися i сховатися. Матвiй залiз в одну з них i став чекати Куiделя.

– Ну як тобi такай притулок? – почув вiн голос iндiйця, який спускався слiдом.

– Це просто фантастика! Я б нiколи не подумав, що в джунглях можна знайти такий чудовий нiчлiг.

– Так, нам пощастило, тому що не скрiзь е такi укриття. Великi кiшки нас тут точно не дiстануть, але е ймовiрнiсть потрапити в пащу крокодила.

Їх тут досить багато, i хоча нас вони навряд чи дiстануть, все одно будемо спати по черзi.

– Добре, тодi ти лягай зараз, а в другiй половинi ночi спати буду я.

– А ти хiба не втомився? – запитав Куiдель.

– Втомився, звичайно, але в незнайомому мiсцi заснути не зможу, тому я поки трохи огляну мiсцевiсть, а ти вiдпочивай. До речi, може перекусимо перед сном? Весь день нiчого не iли.

– Я не iм пiсля заходу сонця, – вiдповiв iндiанець. – Ця iжа не принесе нiчого корисного нашому тiлу.

– Навiть якщо до цього не iв весь день? – здивувався Матвiй.

– А якщо цiлий день утримуватися вiд iжi, а на нiч поiсти, не те що користi не буде, а тiльки на шкоду пiде.

– І ти можеш це пояснити? – жваво зацiкавився Матвiй, не дивлячись на втому.

– Я можу розповiсти тобi тiльки те, чому вчили мене моi батьки, а також про своi вiдчуття. Якщо ти хочеш знати, як все це працюе, то спробуймо дiстатися мого племенi. Там ти почуеш вiдповiдi не тiльки на це питання, але й на тi, якi ти захочеш поставити в недалекому майбутньому.

Матвiй з подивом подивився на свого супутника. – «Якi питання? Про що вiн каже?» – але вирiшив, що зараз не найкращий час це з'ясовувати.

– Лягай спати, поки е можливiсть. Завтра у нас буде багато роботи.

Індiанець кивнув i, розклавши на гiлках спальний мiшок, лiг на нього зверху i практично миттево заснув.

Матвiй зручнiше всiвся на корчах i став милуватися дзюркотливою нiчною рiкою.