Камiнна душа

Ішов слухати приповiстей Митрових, хоч йому було цiлковито однаково – «ци верем’е буде, ци сльота».

Весна, весна! Приходить!..

Маруся лiтала по проталих стежечках, весело поплюскуючи гарними своiми чобiтками. Зупиниться на хвильку, набере повнi груди гiрського чарiвного повiтря – i мов крила вiд того виростають! Летiла б до сонця, до вершкiв гiр, до хмар. І серце завмирало на саму лиш думку, що скоро настануть цiлком теплi днi, зiйде снiг з усiх зашкалубин i можна буде видряпатися на найвищу кичеру, стати там i заспiвати.

– Як же ж то гарно, як же ж то мило! – i цiлувала дiтей, дiвчат, весь свiт готова би цiлувати.

Іде весна! Мати Велика!

От уже скоро-скоро приiде на бiлiм конi свят-лицар Юрiй, i люди вiтатимуть його. То ще давно-давно, в сивiй давнинi, урочисто почали обходити цей празник оновлення тiла, празник потомства, празник будучого.

Довгою зимою пiд шкiрами сховане тiло вiдбувало обов’язки, було рабом; тепер – увiльняеться i буде святкувати. На зиму припадають всi тi молiння, клячання, пристосовання душi; весна – празник тiла. Воно велить, воно веде, воно творить.

І все чекае великого Юрiя. Як молода дотримуе честi до вiнця, так все доокола, вся природа чекала приiзду кiнного лицаря. І iде вiн, пишний та годний царевич, в блискучiм лодiню сяйливiм i здалеку ще кричить: «Мечи ключi, брате Миколо, бо вiдiб’ю!.

.»

І старенький Микола, перелякавшись, борзо вергнет назустрiч Юрiю ключi вiд свiта, а сам тiкае у запiчок, на небесну постелю, спочивати по труднотах довгозимових.

А пишний Юр iде, коником вигравае, гострим списом леди пробивае, з гiр зиму стручуе, просiкае копитами стежки-дорiжки по убочах. Стрепенуться соннi смереки, киваючи Юрiевi назустрiч, на привiтане, напружиться бучина, березина соком наллеться.

Широко зiтхнуть гори, Черемош запiниться, вийде сонце i довше постоiть над землею. Їде! Їде Юрiй! Лiси косичить, земля правиться, хором могутнiм несеться клич:

– Весна! Весна! Задзвонили гуси-ключi, поверх моря йдучи!..

Частiше зупиняються легiнi з дiвками коло перелазiв, шепочуться щось на вухо.