Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання

Якби я запитав, вiн би i про тебе багато розповiв, але я не запитав, i вiн лише зi щирим жалем констатував, що ти майже що й не живеш, загублена кокаiном[121 - Мiлена Єсенська час вiд часу вживала кокаiн, щоб притлумити головний бiль.] (який я вдячний був тiеi митi за те, що ти жива). Мiж iншим, вiн обережно i скромно, в звичайнiй своiй манерi, докинув, що навiч цього не бачив, а тiльки чув. Про твого чоловiка вiн говорив як про могутнього чарiвника. Ще вiн назвав менi нове iм’я з твого празького перiоду: здаеться, Крейдлова[122 - Амалiя Крейдлова – однокласниця Мiлени Єсенськоi.

]. Вiн би ще довго розповiдав, але я попрощався, менi було дещо нiяково, в першу чергу через мене самого, бо я мовчки йшов поруч з ним i слухав те, чого не хотiв слухати i що мене аж нiяк не обходило.

* * *

Повторюю: якщо виникне яка-небудь перешкода, яка могла б стати для тебе причиною якихось дрiбних неприемностей, залишайся у Вiднi, якщо вже iнакше не можна, навiть i не попереджаючи мене. Але якщо поiдеш, вiдразу проривайся за прикордонний бар’ер.

Якщо через будь-яку невiдому менi зараз безглуздiсть трапиться так, що я не зможу приiхати i не зумiю сповiстити тебе в Вiднi (я тодi телеграфую панi Колер), то в Гмюндi в привокзальному готелi ти знайдеш мою телеграму.

* * *

Ти всi шiсть книжок отримала?

* * *

Читаючи «Kavarna»[123 - Стаття Мiлени Єсенськоi пiд назвою «Каварня» вийшла на сторiнках «Трибуни» 10 серпня 1920 року.], я вiдчував себе приблизно так само, як слухаючи Штайна, тiльки ти розповiдаеш набагато краще його; хто взагалi розповiдае краще? Але чому ж ти розповiдаеш кожному, хто купуе «Трибуну»? Поки я читав, менi здавалося, немов я ходив перед кав’ярнею, день i нiч, роками; а коли який-небудь вiдвiдувач входив або виходив, я зазирав у вiдчиненi дверi, щоб переконатися, що ти, як i ранiше, там, i знову брався ходити i чекати.

Було це не сумно i не стомливо. Який же смуток або втома в тому, щоб чекати перед кав’ярнею, в якiй сидиш ти!

(Прага, 12 серпня 1920 р.

) Четвер

Сьогоднi сходжу до Лорена, телефонувати занадто непевно i заскладно. А от Пiковi я можу хiба що написати, i я навiть не знаю його адресу, його останнiй лист навряд чи вже знайду. Вiн десь у селi, у Празi був лише кiлька днiв i повернувся назад.

Те, що Мюнхгаузен усе зробив добре, дуже мене радуе, йому доводилося виконувати i куди складнiшi завдання. І за трояндами доглядатимуть так само ретельно, як колись за квiтами? (nаruc?[124 - Оберемок (чес.).