ЗАПОВIТ. Тож вибиратись швидше треба Із віроломної пітьми, Благословення просим в Неба, Ми – не раби. Раби – не ми!

Вiн знае, що вже недалечко,

Пернатому знов повезло,

Чекае затишне гнiздечко,

Малят поставить на крило…

Он квiтiв зiбрана корзина,

Очей не можна вiдвести!

ЦЕ Ж – НАША СЛАВНА УКРАЇНА!!!

В котрiй живемо Я i ТИ…

Налитi грона винограду

Пахнуть п’янким уже вином…

Дивись, i лiтечко позаду,

Будем прощатися з теплом…

Квiти прекрасного жасмину

Звабливо зманюють мене…

Мою осiнню УКРАЇНУ

Нiхто байдуже не мине!

Пiчним димком накрита хата,

Мороз трiскучий щипа нiс…

Йду переметами до свата,

В оселю холоду нанiс…

Село взялося святкувати,

Колядник всяк старатись рад,

І юний йде, й пiдстаркуватий…

Всi вiрять в Рiздвяний обряд!

Аж розкалилась пiчна глина,

Комфортно й затишно в теплi…

В СНІГАХ ЗИМУЄ УКРАЇНА,

Старi, середнi i малi…

Весна струмками вже дзюркоче,

Збiгае тала скрiзь вода…

Все прокидаеться охоче,

Травичка лiзе молода…

А бiлопiнна вже черешня,

Мов наречена вся, дивись…

Чаруюча краса тутешня

Буяе нинi, як колись!

Вiнок сплела собi дiвчина,

Грайливо повела плечем…

Де е iще ТАКА КРАЇНА?!

МИ З УКРАЇНИ – НЕ ВТЕЧЕМ!!!

Розкинувсь лан, земля паруе,

Господар вийшов на пашню,

Цiлий сезон вiн тут гаруе,

Щоб мать ХЛІБИНУ запашну!.

Росте йому селянська змiна,

Бо споконвiку так було…

    НАШ ДІМ – СІМ’Я І УКРАЇНА!

На чiм завжди стоiть СЕЛО!..

Березовi висять сережки,

Наряднi всюди кружева…

За соком повернув зi стежки —

Кличе ПРИРОДА нас жива!.

Село – душа ось цього краю,

Духовностi колиска – тут!

Тому його я вибираю,

Як свiй найвищий iнститут!..

Вечеряю в старенькiй хатi,

Все запиваю молоком…

Чим сiльськi люди в нас багатi?

Сальцем, сметанкою, медком…

ЗЕМЛЯ ГОДУЄ СЕЛЯНИНА!

СИЛЬНА ХЛІБАМИ УКРАЇНА!!!

БАТЬКІВЩИНА І ПАТРІОТИ

Любов жагучу до Вiтчизни

Не очорни i не забризни!

Не з Банковоi родовiд —

БАТЬКАМ подякувати слiд!

Вони i е твоя Вiтчизна,

Єдина i не чинолизна.

Наiлись популiзму, досить,

Народ конкретики вже просить!

Ви кличете нас до любовi,

А вашi прагнення – здоровi?

«Твереза» в вас рука одна,

А iнша «кличе» пить до дна?!

ЗАДУМАЙТЕСЬ! За 20 лiт

Пiшли мiльйони на той свiт.

І вимирають ПАТРІОТИ,

Обманутi, як iдiоти.

Нафаршированi словами

Про НЕНЬКУ, та вона – не в Вами.

Не дивлячись на бiль i срам

Я за ВІТЧИЗНУ все вiддам!

Бо вийшов з трудових низiв,

А не з потомствених князiв.