ЗАПОВIТ. Тож вибиратись швидше треба Із віроломної пітьми, Благословення просим в Неба, Ми – не раби. Раби – не ми!

В накладi знову споживач,

Хоч «караул» кричи, хоч плач!

Заплатить за сусiдський газ

І украiнський ще й вiддасть!

Тому i хочеться сказати —

Навiщо той, чужий, купляти?!

Вiдкат повсюди е i скрiзь:

«Ти, споживач, сюди не лiзь!»

В мажорну вотчину «святу»,

Не пхай «брудну свою п’яту!»

Чиновна братiя «мастиста»

ТЕАТР влаштуе без «АРТИСТА»,

Беруть «КАПУСТУ» за посади

Й нiхто на нари iх не садить!

У можновладнiй все кишенi,

Не нахапались, видно, – ще нi?!

Ми ж – аплодуемо бурхливо,

Їх мовчки «зжовуючи чтиво».

Корупцiю нам не побити?

Ми iз хабарниками – квити?!

Телющать в голови одне —

Нiхто цю гiдру не зiтне?!

А ми звикаемо до казки,

Ховаючись за цi лжемаски,

І кожен раз, як i тодi,

Даем на «лапу» у судi?!

Не зникла гибельна напасть —

Чекаем далi хто що дасть?!

А якщо сам пiдеш служить —

Хапугою там станеш вмить?!

Корупцii – скрутити в’язи,

Позбутись клятоi зарази!

Закони правильнi прийняти

Повиннi нашi депутати!

Такi в Китаi, Сингапурi…

Викорiняють зло це кулi,

Майно i кошти – у казну

Й цю тиражують новину.

Податки пiльговi дають,

Все виправив – кровi не «п’ють»,

Чиновник з крупною платнею

Не ризикне, повiрте, нею,

Вiтчизну любить вiн свою,

Цiнуе чеснiсть i сiм’ю…

Є приклади в селi i мiстi,

Навести можу iх iз двiстi,

Можна цю муть перемогти,

Якщо вiзьмемось Я І ТИ!..

Всевишнiй в жовтнi дае спробу,

СПАСТИ ЗАКОН, КРАЇНУ СПРОБУЙ!!!

УКРАЇНА

Духмянi трави розкошують,

Роса сльозинкою стiка…

А косарi в степу ночують,

Набита в кожного рука.

І стелиться туманом тиша,

Цвiркун натруджений притих,

Шмигнула прудко в нiрку миша

Вiд хижих звiрiв степових.

А повний мiсяць над землею

Береться темiнь подолать,

Мов нерозлучнi друзi з нею —

Земна й небесна разом рать.

Вдихаю свiжiсть на всi груди —

Як легко дихати менi!

Куди не глянь – блаженство всюди

У лiтнi нiченьки яснi…

Зринае пiсня солов’iна,

Витьохкуе на всi лади…

ЦЕ – МОЯ РІДНА УКРАЇНА!

Дороги всi ведуть сюди!

В сяйвi небесного свiтила

Шепочуть верби над ставком,

Закохана дiвчина мила

Цiлуеться iз юнаком.

І сад буяе зеленшато,

І рута-м’ята дух заб’е…

Це – не кiно в природi знято,

А те, що в УКРАЇНІ Є!!!

Ще першим пiвням лиш спiвати,

Передсвiтання настае,

А пастушка вже будить мати —

Берись за ремесло свое.