Метафізика

18, де визначаеться вираз kath’o, який з одного боку означае (i найчастiше вживаеться Арiстотелем у значеннi) «через (щось)», «вiдповiдно до», «згiдно з», а з iншого боку, мае суто просторове значення прислiвника «в», «на» (як це i видно в наведеному Арiстотелем прикладi, коли йдеться про появу чогось «на поверхнi»). І тiльки узагальнена форма прикладiв, що наводяться, надае ситуацii з цим виразом вигляд фiлософського термiна, хоч насправдi йдеться знову ж таки про суто лiнгвiстичну полiсемiю.

У деяких випадках певнi слова збереженi без перекладу, зокрема в роздiлах 20, 21, 23, 24, оскiльки шукати вiдповiдники, якi б охоплювали всi значення грецьких слiв, е штучною i непотрiбною справою, оскiльки йдеться не про необхiднiсть об’еднати рiзнi значення термiна, а знову ж таки випадкову лiнгвiстичну полiсемiю.

У роздiлi 20 також ситуацiя двозначностi. Тут даеться визначення термiна hexis, що натомiсть мае два зовсiм рiзних значення («володiння» i «стан», пiд чим у цьому випадку маеться на увазi «розташування»), тобто фактично це два рiзних термiни.

Така сама ситуацiя в роздiлi 21, присвяченому аналiзу поняття pathos, що також мае два рiзних значення: з одного боку, фiлософське – «стан», «прояв», «властивiсть», з iншого боку, зовсiм нефiлософське й нетермiнологiчне – «бiда», «нещастя». (А перше значення цього слова, вiд якого, iмовiрно, й походять цi два вже доволi рiзних значення – «подiя».)

Так само суто лiнгвiстичний характер мають роз’яснення Арiстотеля у роздiлi 22, де вживання заперечного префiкса «а-» прирiвнюеться до поняття «позбавлення».

Те саме стосуеться роздiлiв 23 та 24, де даеться визначення слову ekhein та виразу ek tinos, що е вельми багатозначними i в рiзних значеннях перекладаються по-рiзному (i немае сенсу напружувати мову, як це роблять бiльшiсть перекладачiв рiзними мовами, i перекладати одним словом там, де можна перекласти рiзними, оскiльки нiяких фiлософських втрат це за собою не тягне).

    Олександр Юдiн

Книга І (А)

1

[980?] [21] Усiх людей вiд природи вабить знання.

Про це свiдчить потяг до чуттевих вражень, адже iх цiнують не тiльки за користь вiд них, але й заради них самих, а серед iнших чуттiв найбiльше – зiр. Справдi, ми ставимо зiр вище за всi iншi чуття не лише з огляду на практичнi потреби, але й навiть тодi, коли не маемо намiру щось робити. Причина цього полягае в тому, що саме через зiр ми найкраще пiзнаемо речi та виявляемо вiдмiнностi мiж ними.