Метафізика

Якщо ж це неможливо, то випливае те, що вже було сказано, якщо наш опонент вiдповiдатиме на запитання.

Проте якщо вiн, коли його просто запитують, додае заперечення, то це не е вiдповiддю [10] на питання. Справдi, нiщо не перешкоджае тому, що одне й те саме було i людиною, i бiлим, i ще безлiччю iнших речей, але, коли запитують, правильно чи неправильно казати, що це людина, вiдповiдь повинна мати одне значення, i не потрiбно додавати, що воно е також бiлим i великим. Адже неможливо перелiчити безконечну кiлькiсть наявних випадкових властивостей; то нехай вiн або перелiчуе всi, або не називае жодноi.

І подiбним чином, навiть якщо та сама рiч безлiч разiв е людиною i не-людиною, все ж таки, вiдповiдаючи на питання, чи це людина, не слiд додавати, що водночас це також не-людина, якщо тiльки не запитуеться про всi iншi випадковi властивостi, наявнi чи ненаявнi. Якщо ж [20] опонент чинить так, то вiн руйнуе умови обговорення предмета.

Узагалi тi, хто так говорять, вiдкидають сутнiсть i чимбутнiсть.

Адже iм доводиться з необхiднiстю стверджувати, що все е випадковими властивостями i що нiякого «бути власне людиною» чи «бути твариною» немае. Справдi, якщо е щось таке як-от «бути власне людиною», то це не може означати «бути не-людиною» або «не бути людиною» [25] (i те, i друге е запереченням цього [твердження]), адже це визначення означае щось одне, а це одне е сутнiстю чогось. Вираз же «означати сутнiсть» мае смисл «не бути чимось iншим». Якщо ж для сутностi «бути власне людиною» означатиме або «бути власне не-людиною», або «не бути власне людиною», то «бути власне людиною» означатиме щось iнше. Тож прихильникам такого погляду необхiдно доведеться казати, [30] що не може бути такого визначення сутностi, а натомiсть усе е випадковим. Адже цим вiдрiзняються сутнiсть i випадкове. Так, бiле е для людини випадковою властивiстю, тому що людина е бiлою, але не бiлiстю як такою. Якщо ж всi твердження стосуються випадкового, то не буде нiчого першого, чому все приписуеться, позаяк випадкове означае щось, що приписуеться субстрату. [1007b][1] І тодi доводиться iти в безконечнiсть. Але це неможливо, адже не бiльше двох випадкових властивостей можуть пов’язуватися мiж собою. Випадкова властивiсть не може бути випадковою властивiстю випадковоi властивостi, окрiм як у тому випадку, коли обидвi поеднуються з одним i тим самим предметом, як-от, наприклад, «бiле е освiчене» та «освiчене е бiле», [5] коли це означае, що i те, i друге властивi людинi.