На твердій землі

Вона рiзко на мiсцi повернулася, закреслила рукою над лiжком дугу, механiчно схопила маленьку, вишиту подушечку i кинула ii в кут пiд вiкно. І присiла спонтанно на ослiнчику, поли халата вiдкрили гарнi колiна у нейлонових панчохах, якi вона намагалася швидко закрити. Мое вагання робилось нестерпним.

– Добранiч! – вирвалось у мене i я повернувся до виходу.

– Павле! – зiрвалась вона i схопила мене за руку, ii рука була гаряча й нервова. – Я ж ще не все сказала… Я вас не пущу. Я вас просто не пущу… І що ви менi зробите? Павле! О, Павле! Я ж вас люблю! Я люблю!

Вона кинулась менi на шию, ii халат розiпнувся, пiд легкою, нейлоновою сорочкою вигиналось ii пружне, гаряче тiло.

Я опустив свою течку, схопив ii на руки.

– Павле! – злякано викрикнула вона.

Я швидко поклав ii на лiжко, зiрвався, пiдняв течку i вибiг з кiмнати. Я ще чув за собою ii викрик, але я вже швидко сторч головою бiг вниз по сходах, шарпнув вихiднi дверi i вирвався назовнi.

Це вже був просiяний сяйвом недалекого лiхтаря вечiр, здовж хiдника стояли авта, сходами вгору поважно ступала моя сусiдка у великому чорному капелюсi зi своiм кудлатим песиком Ростi. Вона була, напевно, приголомшена швидкiстю мого бiгу i неуважним привiтанням, нiби за мною гналася погоня.

Отже, те, чого я сподiвався i перед чим iнстинктивно боронився, сталося. Воно мусiло статися, i воно, напевно, на цьому не скiнчиться. Я не святий i нiякий сторож моралi.

В менi сила бунтiвливих противенств, i це був я, що засадничо призвiв до цього. Марта зо всiх сил намагалася боротися, вона тiкала, билася в розпачi, а я лишень своею лукавою поведiнкою розогнював ii спокусу.

Тiеi ночi я вертiвся бiля своiх машин, як розбурханий робот, виповнений динамiтом. Я був ходяче тi-ен-тi[57 - Тi-ен-тi (англ. TNT Express) – мiжнародна компанiя з доставки кур’ерських послуг.], граната на двох ногах, безглузда торпеда пiд божевiльним тиском.

Що мав робити? Мораль, етика, пристрасть, гормони, закони – метелиця чеснот, а сам я плоска реальнiсть, стандартна норма звичайнiсiнького побуту з iдеалами – я, моя жiнка, моi дiти, мiй дiм – альфа й омега i замкнене коло.

Але коли це i де це я вперше зустрiвся з цiею долею? Чи було це тут у Торонтi, а чи деiнде у наших судьбоносних мандрах? Це було ще в Европi, у Ляйпцiгу, Фулдi[58 - Фулда (англ. Fulda) – мiсто у США.], Франкфуртi.