Смарагдове місто Країни Оз

Незабаром збiльшений жук став професором i навiть ректором Королiвського коледжу атлетичних наук Краiни Оз, i все завдяки своему хисту справляти приемне враження i вмiнню солiдно одягатися.

Особливо довго Доротi розмовляла з Чарiвником, який майже облисiв i начебто зсохся, але зберiг свою життерадiснiсть. Досхочу насмакувавшись розмовами зi старими друзями, Доротi вiдправилася до своеi подружки, жовтоi курки Бiллини, щоб подивитися, як ростуть ii курчата.

Песика Тото тут теж зустрiли з почестями, адже вiн – единий пес у всiй Краiнi Оз.

А тут, як вiдомо, звiрi можуть розраховувати на повагу нарiвнi з людьми. Може, через те, що поводяться як люди, чого не скажеш про наш свiт, де, навпаки, люди часом поводяться гiрше за звiрiв.

Доротi вiдвели чотири прекраснi кiмнати в палацi, вони так i називалися – «кiмнати Доротi»: затишна вiтальня, гардеробна, спальня i величезна, оздоблена мармуром, ванна кiмната. Завдяки дбайливостi Озми в кiмнатах було все, чого тiльки душа забажае. Королiвськi кравцi не гаяли часу, а заздалегiдь знявши з дiвчинки мiрки, наповнили шафи в гардеробнiй рiзноманiтними нарядами на всi випадки життя.

Доротi вчинила правильно, залишивши старi ситцевi сукенки в канзаському будинку. Куди iм братися до дивовижних творiнь вiртуозних кравцiв! Таких суконь не знайдеш в жодному, навiть найбiльшому магазинi Америки. Доротi вже давно могла б насолоджуватися всiею цiею пишнiстю, аби не дядько Генрi та тiтонька Ем. Не могла ж вона залишити iх напризволяще!

Зате тепер, коли Озма дозволила ii рiдним оселитися в палацi, Доротi просто щаслива, що не тiльки вона одна, але й дядько з тiткою зможуть хоч на старостi рокiв пожити серед такоi розкошi.

Наступного ранку Доротi довелося одягнутися досить вишукано: небесно-блакитного кольору шовкову сукню з перловою облямiвкою доповнювала перлова дiадема у волоссi, i навiть застiбки ii туфель виблискували перлами. Дiвчинка була трохи збентежена таким розкiшним вбранням, але так розпорядилася Озма.

– Вiдтепер, – сказала вона, – ти одягатимешся вiдповiдно до свого нового статусу.

Ти – Принцеса, перша дама двору i моя компаньйонка.

Доротi не сперечалася. Чи не все одно? Адже одяг не може змiнити людину, i в ситцевiй сукнi, й у шовковiй сукнi вона все одно залишиться простою й доброю дiвчинкою.

Пiсля снiданку юна правителька запропонувала:

– Саме час перенести твоiх рiдних з Канзасу в Смарагдове мiсто. Тiльки перейдiмо до тронноi зали, вона бiльше пiдходить для прийому поважних гостей.