Диктатор

Вiн вiдпускае краватку Майкла i каже:

– Пiсля того, як вона наклала на себе руки, я зрозумiв, Майкле, що заради Управлiння ти ладен вбити навiть рiдну матiр.

– Нiчого ти не знаеш, брате. Абсолютно нiчого. Не будемо про це!

– Я знаю одне. Ти iдеальний солдат своеi краiни. І тому прошу взяти до себе мого племiнника.

– Чому ти мене це просиш? Ти ненавидиш цього хлопця? Якщо я вiзьмуся за нього, назад вже не буде вороття. Я зроблю з нього першокласного розвiдника, позбавленого права на сiм’ю, вихiднi, свята, вiдпустки та простi радощi життя.

Вiн не зможе бути вiльним, незалежним, бо повнiстю належатиме менi й Управлiнню. Врештi-решт вiн буде позбавлений елементарного вибору. Ти цього хочеш?

Френк Лейл тримае у руцi склянку з вiскi i дивиться повз Майкла С’ютi. Вiн наче не чуе старого товариша. Френк згадуе iхне знайомство, день першоi зустрiчi, перший рейд у джунглях В’етнаму, мить, коли вiн ще вiрить в Америку, демократiю, права людини, свободу слова та приватну власнiсть. А ще вiн вiрить в iндивiдуальнiсть кожного американця, у здатнiсть окремих осiб змiнювати хiд iсторii, народжувати новi iдеi, нести людям прогрес.

Тепер же вiн вiрить зовсiм в iнше. І та вiра Френка фокусувалася на невiд’емному правi людини мати зброю i застосовувати ii по вiдношенню до тих, хто намагаеться зламати твое життя.

– Вибiр е завжди, – каже вiн Майклу, допивае вiскi, дiстае гаманець, кидае на стiл декiлька купюр, пiдводиться i йде геть.

Вiн робить чотири кроки, зупиняеться, обертаеться до Майкла i говорить до нього:

– Вiзьми мого хлопчика до себе.

Інакше вiн просто пропаде, Майкле, так i не зрозумiвши, що таке життя i яким воно може бути насправдi.

2013 рiк

Увесь жовтень Томас Лейл iздив Украiною.

«Зрозумiй настроi. До Вiльнюсу[4 - Вiльнюський самiт схiдного партнерства – дводенний самiт iнiцiативи Євросоюзу «Схiдне партнерство», вiдбувся 28–29 листопада 2013 року в Вiльнюсi. Пiд час самiту Вiктор Янукович так i не пiдписав Угоду про асоцiацiю та зону вiльноi торгiвлi з ЄС.

Це стало основною офiцiйною причиною початку Революцii гiдностi.] ще е час. А далi вже почнеться», – сказав йому шеф, коли вiдправляв свого агента у вельми повчальнi мандри.

Вiн укотре переконувався, що то досить дивна держава, краiна суцiльних протирiч i непорозумiнь, масштабноi корупцii й одночасного бажання звiльнитися вiд ii бридких кайданiв.

Усi там ненавидiли владу, й водночас усiм кортiло тiеi клятоi влади. У тому була вся сутнiсть украiнцiв.