Диктатор

2014 рiк

О восьмiй годинi ранку у четвер, 20 лютого, Томас Лейл лежав на даху будiвлi Головпоштамту. Все, що йому було потрiбно знати, вiн вже знав. На той день влада в Украiнi об’явила перемир’я. Але Майдан втомився вiд тiеi влади. Майдан вирiшив йти у наступ. Майдан не бажав чекати, бо розумiв, що права на програш вiн вже просто не мае.

Минуть роки, i так нiхто й не скаже напевне, хто ж тодi прийняв таке рiшення. Проте були люди, якi знали правду. Але кому потрiбна правда, коли душами невинних жертв, цих щирих iдеалiстiв та романтикiв, цих бiдолашних правдолюбцiв, стелилася дорога до влади зовсiм iнших персонажiв трагiчноi iсторii новоi Украiни?

Був похмурий холодний ранок.

Чорний дим пiдiймався над украiнським Майданом Незалежностi. У будiвлi Консерваторii засiли стрiльцi. Були вони i на барикадах. Але у наступ iшли тi, на чиiх головах були каски будiвельникiв, а в руках – дерев’янi щити.

«Стрiляй по “Беркуту”. Потрiбна провокацiя. Потiм можеш вистрiлити у декiлькох майданiвцiв.

Але так, щоби куля летiли iм не ззаду, а спереду. Повернувся хтось до тебе з Інститутськоi, стрiляй», – казав йому телефоном Майкл С’ютi, i Томас Лейл розумiв, що його шеф уже все прорахував та спланував. Рiшення ухвалено на найвищому рiвнi, i не йому, сiрому виконавцю, думати про моральну сторону того питання.

Вiн лежав на холодному даху, а в його руках була снайперська гвинтiвка Т-5000 Orsis, модель 338 Lapua Маgnum, куля якоi долала вiдстань у 1500 метрiв i досягала своеi цiлi.

Це була росiйська гвинтiвка нового поколiння, яку почали виробляти у Москвi на базi державноi компанii «Промтехнологii».

У прицiл американець роздивлявся площу перед собою. Дивився на Майдан, зупинявся на обличчях простих украiнцiв, розумiючи, що комусь iз них вже нiколи не побачити завтрашнього дня.

Ось вiн узяв на прицiл русяву дiвчину. На вигляд iй не бiльше двадцяти рокiв. Дещо розгублений вираз обличчя, прямий, акуратний нiс, червонi вiд диму та, ймовiрно, безсонноi ночi очi, вона ще не знае, що очiкуе ii попереду, яким буде кiнець усiеi ii революцii, ii першоi революцii, адже пiд час подiй 2004 року вона ходила у четвертий клас провiнцiйноi, занедбаноi школи в одному iз забутих Господом нашим Богом та корумпованою владою куточкiв Заходу Украiни.

Затим Томас Лейл вихопив з натовпу чоловiка, що стояв на перетинi Хрещатику та Інститутськоi i дивився вгору, саме туди, де бiля Жовтневого палацу зачаiвся його ворог.