Рожева Миша

– Тату, Рожева Миша – це створiння, що розмовляе!

– Безсумнiвно! – негайно пiдтримав мене тато. Вiн завжди дуже вiдразу пiдтримував мене, що б я не сказала.

– Залиш мишу вдома! – наказовим голосом сказала мама. – Вона може впасти з човна в море!

Але тато втрутився:

– Нехай бере! В крайньому випадку, купимо ще одну!

– Але це подарунок Дiда Мороза! – вигукнула я.

– Ну звичайно! – сказала мама.

– Але ж вiрно, Дiда Мороза! – самокритично вдарив тато себе по лобi.

Я вiдстояла Рожеву Мишу. Ми знову стали дружною сiм’ею в чорних окулярах.

І Дiана теж була в своiх величезних чорних окулярах. На правому склi внизу в неi гордий напис: Dior.

– Рушаймо! Вихованi люди не спiзнюються! – раптом рiзко заквапилась мама, i менi знову стало страшно за нашу сiм’ю. Але тато мирно завiв мотор.

Ми iхали по маленькому мiсту з рiзнокольоровими будиночками.

– До марини iхати хвилин двадцять, – сказав тато. – Встигнемо.

– До моеi новоi подружки Марини? – зрадiла я, тому що я ненавиджу компанiю дорослих.

У багатьох з них нудне сiре волосся. У тата теж його чимало, вiн дорослiший за маму, i одного разу я його попросила пофарбувати волосся в коричневий колiр, але мама сказала: а, може, в рудий? І додала: вiн i так гарний!

– Це iнша марина… – почав було тато, але мама його перебила:

– Дитинко, ми iдемо до порту! – сказала вона зi смiшком.

Цей смiшок у неi означав, що я помиляюся. Я зрозумiла, що подружки Марини я в порту не знайду, схопила Рожеву Мишу i притиснула до щоки.

Ось хто замiнить менi Марину! Рожева Миша була м’якуватою i пухнастою, але щокою я вiдчувала, що всерединi у неi залiзний характер.

– Вiтаю! – прошепотiла менi на вухо Рожева Миша, притиснута до моеi щоки.

– Що таке? – пiдскочили вгору моi брови.

Миша шумно понюхала повiтря.

– Пiт! Їдкий пiт!

– І…?

– Дитина померла, – як i ранiше пошепки сказала вона. – Народилася дiвчина!

Роздiл 7

КЛОП. КОХАННЯ З ПЕРШОГО ПОГЛЯДУ

Ми будемо плавати на човнi, сказав тато, i я подумала, що всi ми, включаючи маму, вiзьмемося за весла i будемо гребти.

Подуе сильний вiтер, i ми перевернемося на великiй хвилi. Але у нас будуть рятувальнi жилети, i ми врятуемося. Однак замiсть човна це виявилося чимось дуже великим.

Яхта прицмокувала на хвилях i сердито стукала об причал. На кормi стояла людина, засмагла так сильно, що зморшки навколо очей здавалися зовсiм бiлими. На його обличчi були вуса i борода, ще свiтлiшi, нiж мамине волосся.