Рожева Миша

– І очi, i нiс… одна особа! Але при цьому вона… негарна!

Я квапливо надiла чорнi окуляри, щоб мене менше було видно.

– Вона у нас не клон, а клоун! – зауважила мама.

– Чому клоун? – запитала розфарбована Юля.

– Не впiзнаеш ii? – запитав мене дядько Юра. – Їi весь час показують по телевiзору.

– Вона диктор? – запитала я.

– Вона – диктатор! Член Держдуми! Усе шкiдливе забороняе. Нещодавно вона заборонила росiйським жiнкам носити синтетичну бiлизну!

– У нас немае телевiзора, – зiзналася я.

– Як це немае? – здивувалася Юля.

– Тато не дозволяе.

– Ну зрозумiло, – несхвально сказала Юля, не дивлячись на папу.

Вона не нахилялася над iжею, а високо пiднiмала виделку i акуратно об’iдала те, що на виделцi висiло.

– Давайте! За дiточок! – сказав дядько Юра.

– З Новим роком! – запропонувала Юля.

Я чокнулася брусничним соком. Дорослi стали iсти протертий рибний суп помаранчового кольору i нахвалювати. Дiвчата в сiрих спiдницях пiдносили весь час нову iжу з великими усмiшками.

Я нарахувала, що iх – чотири. А за ними стояли матроси в сiрому, готовi теж нам усе принести.

Пiсля супу подали дрiбних рибок, яких можна iсти разом з головами, i все закричали: дуже смачнi! Принесли паруюче м’ясо, i, коли його став рiзати сам дядько Юра, я запитала:

– Дядько Юро, ви – капiтан?

– Нi, – вiдмахнувся вiн ножем, – я просто купив цей човен разом з капiтаном.

– Так ви багач? Менi тато сказав…

Тато сiпнувся, але дядько Юра схопив його за руку:

– Твiй тато – брехун! У справжнiх багатiiв яхти в три рази бiльшi вiд моеi.

А я дилетант.

Вiн голосно розсмiявся.

– А де твоя няня? – запитав дядько Юра.

– У каютi. Вiдпочивае. Разом з Рожевою Мишею! У мене е Рожева Миша на батарейках.

– Рожева Миша? Так ми ii з’iли! На закуску. Разом з хвостом! Не помiтила?

Вiн розреготався, вiдкинувшись на спинку крiсла.

– Неправда! – викрикнула я.

Але, якщо чесно, я не була повнiстю переконана, що вiн ii не з’iв.

– Дядько жартуе, – посмiхнулася Юля.

– Мовчати! – весело крикнув на неi дядько Юра.

Вiн схопив маму i Юлю за руки, посадив до себе на колiна, обняв за талiю й зробив дурне обличчя.

– Знiми нас! – зажадав вiн у тата. Тато зфоткав iх на золотий телефон дядька Юри.

– Що ви конкретно забороняете, крiм бiлизни? – запитав тато Юлю з доброю усмiшкою.

– «Макдональдс», поiздки за кордон! Бiльше того, хочу заборонити Америку i високi пiдбори! – суворо реготнула Юля.

– Але у вас на ногах… – почала я.