Маленькі жінки. II частина

– У мене не було часу готувати. Тож сподiвалася, що ми пообiдаемо у мами. Менi дуже шкода, але я була дуже зайнята, – i з очей Мег знову полилися сльози.

Джон мав напрочуд м’яку вдачу, але водночас був всього лише людиною, а прийти додому пiсля довгого трудового дня втомленим, голодним, повним надiй i знайти будинок у безладдi, стiл – порожнiм, а дружину – сердитою, таке не надто сприяе безтурботностi духу i спокою манер. Вiн, однак, стримався, i маленький шквал, ймовiрно, пронiсся б швидко, якби не одне фатальне слово.

– Ситуацiя неприемна, я згоден, але, якщо ти допоможеш, ми впораемося i, незважаючи нi на що, добре проведемо час. Не плач, люба, зроби маленьке зусилля i приготуй нам що-небудь поiсти. Ми обидва голоднi, як вовки, тож нам все одно, що буде на столi. Дай нам солонини, хлiба й сиру, ми не станемо просити джему.

Джон сказав це добродушно й жартома, але одним цим словом пiдписав собi вирок. На переконання Мег, це було занадто жорстоко – натякати на ii сумну невдачу, тож остання крапля ii терпiння одразу випарувалася.

– Виплутуйся з цiеi ситуацii, як знаеш. Я занадто змучена, щоб «робити зусилля» заради кого б то не було. Як це по-чоловiчому – пропонувати гостю кiстку й вульгарний хлiб iз сиром! Я не бажаю, щоб подiбне вiдбувалося в моему домi. Вiдведи цього Скотта до мами i скажи йому, що я поiхала, захворiла, померла – що хочеш. Я не вийду до нього, i ви з ним можете скiльки завгодно смiятися над моiм джемом.

Що двое чоловiкiв робили в ii вiдсутнiсть, вона так нiколи й не дiзналася, але пана Скотта, звiсно, нiхто не повiв «до мами», а коли Мег спустилася до iдальнi, пiсля того, як вони обидва пiшли, то знайшла слiди приготованоi нашвидкуруч трапези, що викликала в неi жах. Лоттi повiдомила, що вони з’iли дуже багато, й голосно смiялися, а господар велiв iй «викинути все солодке вариво й заховати горщики».

Мег дуже хотiлося пiти i розповiсти про все матерi, але сором за власну поведiнку та вiрнiсть Джону, «який, можливо, i був дуже жорстокий, але нiхто не мав знати про це», утримали ii, й пiсля квапливого прибирання кухнi та iдальнi вона причепурилася i сiла чекати, коли Джон прийде, щоб отримати прощення.

На жаль, Джон бачив справу зовсiм в iншому свiтлi.