Феноменологія духу

Далi свiдомiсть мае дiзнатися в процесi досвiду, що таке дух, ця абсолютна субстанцiя, яка становить еднiсть рiзних для себе сутнiх самоусвiдомлень у цiлковитiй свободi та незалежностi iхньоi протилежностi; Я, що е Ми, i Ми, що е Я. Свiдомiсть тiльки в самоусвiдомленнi – як поняттi духу – мае свiй поворотний пункт, де вона покидае барвисте видовище чуттевоi цьогобiчностi, темну нiч надчуттевоi потойбiчностi i вступае в духовне свiтло ясного дня теперiшностi.

А. Незалежнiсть i залежнiсть самоусвiдомлення.

Панування i рабство

Самоусвiдомлення iснуе в собi i для себе в тому й через те, що iснуе в собi й для себе для iншого, тобто е самоусвiдомленням тiльки як щось визнане. Уявлення про цю його еднiсть у подвоеннi, безкiнечнiсть, що реалiзуеться в самоусвiдомленнi, мае багатоаспектну структуру, що складаеться з рiзних за значенням моментiв: з одного боку, ii моменти слiд неухильно утримувати порiзно, а з другого – саме в цiй диференцiацii iх не слiд розрiзняти, або ж слiд завжди брати та розумiти iх у протилежному значеннi.

Це подвiйне значення диференцiйованого полягае в сутностi самоусвiдомлення, що е безкiнечним, або прямо протилежним визначеностi, в якiй воно утверджене. Докладне пояснення уявлення про цю духовну еднiсть у ii подвоеннi репрезентуе нам процес визнання.

Для самоусвiдомлення iснуе iнше самоусвiдомлення, тож воно вийшло за своi межi. Цей вихiд мае подвiйне значення: по-перше, самоусвiдомлення само себе втратило, бо бачить себе мов якусь iншу сутнiсть; по-друге, воно таким чином скасовуе це iнше, бо бачить не iнше як сутнiсть, а само себе в iншому.

Самоусвiдомлення повинно скасувати цю свою iншiсть, i це буде скасуванням першого подвiйного значення, а отже, й другого подвiйного значення; по-перше, воно повинно йти на скасування iншоi самостiйноi сутностi, щоб таким чином упевнитись у собi як у сутностi; по-друге, воно зважуеться на це, щоб скасувати й себе, бо те iнше – це воно само.

Таке скасування в подвiйному значеннi своеi iншостi в подвiйному значеннi – це водночас i повернення в подвiйному значеннi в себе: адже, по-перше, через скасування самоусвiдомлення знов отримуе себе, бо знову стае самототожним через скасування своеi iншостi; по-друге, воно знову дае цiй iншостi iнше самоусвiдомлення, бо воно було в iншому, скасовуе це свое буття в iншому, а отже, знову дае iншому свободу.