Чорт зна що. Запропаща душа

Чорт зна що. Запропаща душа

Антология

Юрiй Павлович Винничук

Юрiй Винничук рекомендуе

Книга «Чорт зна що. Запропаща душа» – унiкальна антологiя, присвячена найпопулярнiшому персонажевi украiнськоi мiтологii – чортовi. Тут представленi найцiкавiшi твори нашоi лiтератури, де дiе ця лиха, хитра, пiдступна, а деколи кумедна, добродушна i навiть добра iстота, яка iнколи ще й здатна на шляхетнi вчинки i палке кохання.

Багато матерiалов упорядник розшукав у рiдкiсних виданнях, невiдомих i недосяжних для широких кiл читачiв, на яких тепер чекають несподiванi i захоплюючi вiдкриття.

До книжки увiйшли твори Іоаникiя Галятовського, Левка Боровиковського, Олекси Стороженка, Пантелеймона Кулiша, Ганни Барвiнок, Юрiя Винничука та багатьох iнших. Чимало з них перекладено зi староукраiнськоi, росiйськоi, польськоi та латинськоi мов.

Антология

Чорт зна що. Запропаща душа

© Ю. П. Винничук, упорядкування, 2019

© О. А. Гугалова-Мешкова, художне оформлення, 2019

Сатанинськi фiглi

Украiнський чорт – невтомний жартiвник i дурисвiт.

Невiдомо, звiдки слiд чекати його нового пiдступу. А однак, судячи iз творiв цiеi книжки, переважно жарти чорта не такi вже й страшнi, i iм можна протистояти, або навiть повертати собi на користь.

Іоаникiй Галятовський

Представник церковного красномовства XVII ст. i теоретик схоластичноi проповiдi, Іоаникiй Галятовський вчився в Киево-Могилянськiй колегii i був учнем церковного дiяча Лазаря Барановича.

Деякий час був учителем колегii, а пiзнiше (1657 р.) ii ректором. У 1669 р. Галятовський став архiмандритом Чернiгiвського Єлецького монастиря, де й помер у 1688 р. Вiн написав збiрник проповiдей «Ключ разумiнiя» (1659 р.), додавши до нього трактат «Наука албо способ зложеня казаня»; видав збiрник оповiдань про чудеса Богородицi «Небо новое» (1665 р.) i збiрник «Скарбниця» (1676 р.), польською мовою написав трактати «Alphabetum rozmaitym heretykom», «Fundamenta» та iн.

Подаю тут оповiдання зi збiрника «Небо новое».

Небо новое

У Фляндрii еден маляр малював образ Пресвятоi Богородицi як мiг найпенкнiй (найгарнiше), а диявола малював яко мiг найшпетнiй (найгидкiше). Показався ему в снi злий дух з гнiвом великим, i напоминав его, i грозив, жеби его так шпетне не малював, але маляр еще барзiй тим побудився i намалював у церквi барзо слiчную Матку Божую, а злого духа барзо шпетного намалював пiд ногами Єi.