Чорт зна що. У кігтях Хапуна

Од того часу, моi дiтуньки, на свiтi як лихо, так лихо, як бiда, так бiда. Казав же Господь панщизну робити, до церкви не казав ходити, в запусти Господу нiчого не дати, корчми не минути, за нюю ся, як за матiр’ю, бити. І перепустив на нас орду – татаре, турки, жиди i тii нечистii ляхи, которii стовпи, на которих ся наша руськая вiра розпирае, вколо пiдгризли. Ой, Бог мя, пiдгризли! Петрiвку пiдгризли, Спасiвку пiдгризли i Пилипiвку. Оно еще один стовп, то ест Великий пiст[3 - Петрiвка, Спасiвка, Пилипiвка, Великий пiст – народна назва багатоденних постiв.

], стоiть, вже пiдгризений, а коли б i його до остатка пiдгризли, то би нашу усю благовiрную Русь чорт побрав i в трапезу до його матерi занiс. Чого нас, Господи, борони.

Амiнь.

Апокрифи

Сотворенне свiта та злих духiв

З Учительного евангелiя Петра Колочавського 1737 р.

Коли не було нi неба, нi землi, iно тьма i вода, i Дух святий лiтав понад водою i безоднею, то побачив у водi тiнь свою, i визвав ii з води i нарiк iменем Іл.

І став вiн старшим слугою Богу, а через гордiсть свою став прозиватися Сатанаiл.

Послухай, чоловiче побожний: створив собi Бог слугу iз води, то е Іла, а другого слугу iз свiтлости i нарiк його Михаiлом, третього iз свiтлости, а нарiк його Гавриiлом. Служили вони Богу достойно, якоже е писано: основав землю на водi, покрив землю небом, небо украсив сонцем, мiсяцем i звiздами, а землю украсив квiтами, насадив рай, подля раю поставив сторожа, вужа золотого, котрого створив зi свого пальця.

Рече Бог:

– Сотворю чоловiка по образу свому i подобiю.

Сотворив Бог чоловiка з глини шостого дня, а день сьомий вiдпочивав Бог, Отець небесний. Узяв вiд облака кости Адаму, вiд моря – кров, вiд вiтру – мисль. Потiм Бог, Отець небесний, дмухнув на члонки глинянii Духом своiм Святим, удiлив свого Духа Святого чоловiковi i рече iм’я йому Адам. І був той Адам заввишки на сiм лiктiв i одну п’ядь.

Потiм дав Бог Адаму рай, аби став паном у раю: дерева райськii, звiрi, худобу, гади, пернатi i всяке диханiе.

Потiм рече Бог:

– Не добре чоловiку одному бути на землi! Се ж бо Адам сам один.

Потiм наслав Бог сон на Адама i той заснув. А Господь узяв одно ребро з його боку лiвого i створив iз нього жону. Устав Адам i рече:

– Се нинi кiсть вiд кости i плоть вiд плотi.

І рече Бог Адаму:

– Тобi даю пiд владу твою усяке диханiе райськое, птицi, гади, дерева, худобу, пернатих.