Брама Расьомон (збірник)

Що сталося з ним? Вiдразу згорiв живцем? Чи, може, пiшов у корчах вулицею миттево спаленого мiста i десь сконав у руiнах? І де той художник, який би закарбував цю картину?

Схоже, що й Акутагава в свiй час зрозумiв, що е й зворотна сторона картини мистецтва. Почитаймо останнiй абзац твору: «…утративши едину доньку, вiн уже не мав сили бiльше жити. Тiло його досi лежить похованим у землi там, де ранiше був його дiм. А втiм, простий надгробний камiнь, на всi цi довгi роки вiдданий пiд владу дощiв i вiтру, так обрiс мохом, що нiхто не знае, чия це могила».

Не буде перебiльшенням сказати, що новела «У хащах», яка зробила Акутагаву всесвiтньо вiдомим, – твiр досконалий, iнтелектуальний, iз всебiчним втiленням художньоi iдеi. Сталося це вже в повоеннi роки завдяки фiльму видатного режисера Акiри Куросави «Расьомон», який вийшов у 1950 р. (перемiг на Венецiанському фестивалi) i досi залишаеться однiею з найяскравiших стрiчок японськоi кiнокласики. Тож поглянемо на сюжет та iдею твору в контекстi його кiноверсii.

Сюжет базуеться на двох новелах Акутагави – «У хащах» i «Брама Расьомон» (остання виконуе роль обрамлення оповiдi). Мова йде про згвалтування i вбивство поблизу Кiото в кiнцi перiоду Хейян (ІХ – ХІІ ст.). Самурай (Морi Масанокi) був убитий, вiрогiдно бандитом (Мiфуне Тосiро), а його дружина (Кiйо Матiко) згвалтована. Виклад цiеi iсторii (не «любовний трикутник» навiть, скорiше «три сосни», мiж якими можна заблукати) подаеться декiлька разiв у рiзнiй iнтерпретацii героiв. Усi версii подаються як висвiтлення минулоi подii i залишають читача новели або глядача фiльму повнiстю збитим з пантелику, в невiданнi того, де ж правда.

Таким чином, правда сприймаеться як вiдноснiсть, а реальнiсть залишаеться пiд сумнiвом.

Кiноверсiя посилюе гостроту сприйняття завдяки прекраснiй грi акторiв. Особливо незабутня гра молодого Мiфуне – його бандит постае безумовно нахабним, досить мужнiм, в мiру гречним розбiйником, якого заiдають блохи (жест, коли вiн бореться з капосними паразитами, – незабутнiй).

В його версii – поединок iз самураем був чесним боем, в якому противник чинив героiчний опiр. З iнших версiй випливае, що це було не зовсiм так. А коли ми довiдуемося про тi ж подii в контекстi «шукай жiнку», то здогадка про можливi таемницi жiночоi душi веде до мiркувань про вiдноснiсть усiх версiй.

Феномен убивства в «Брамi Расьомон» – «У хащах» – не-розв’язаний. У новелi Акутагави головний акцент ставиться на проблематицi моральних цiнностей.