Брама Расьомон (збірник)

Але чи дiйсно мiг трiумфувати Момотаро? Онiгасiма вже не був раем, де щебетали райськi птицi, як це було ще вчора. Кокосовий гай був усипаний трупами чортiв. Момотаро в супроводi трьох служникiв, розмахуючи прапором, вийшов до вождя чортiв, який розпростерся ниць, i звiстив:

– Спонукуваний почуттям спiвчуття, дарую вам життя. Але за це ви мусите пiднести менi геть усi скарби Онiгасiми.

– Згоднi, пiднесемо…

– Крiм того, ви дасте менi в заложники своiх дiтей.

– Слухаемося, виконаемо й це.

Вождь чортiв знов уткнувся лобом у землю, а потiм з острахом звернувся до Момотаро:

– Ми знаемо, що покаранi за заподiяну вам образу. Але нi я, нi чорти з нашого острова Онiгасiми уявлення не маемо, яку саме образу ми заподiяли вам. Чи не будете ви такi ласкавi пояснити, чим ми вас образили?

Момотаро незворушно кивнув:

– Найлiпший iз японцiв, Момотаро, найняв трьох вiрних служникiв: пса, мавпу та фазана – ось чому вiн прийшов пiдкорювати Онiгасiму.

– Зрозумiло, але навiщо ви найняли цих трьох служникiв?

– Я вже давно задумав пiдкорити Онiгасiму й тому за допомогою пшоняних коржикiв найняв служникiв. Ну як? Якщо ти скажеш, що й тепер не розумiеш, я всiх вас переб’ю.

Вождь чортiв злякався i, вiдскочивши на достатню вiдстань, зiгнувся в поклонi.

5

Найлiпший з усiх японцiв, Момотаро, та його служники – пес, мавпа та фазан – впрягли в повози зi скарбами чортенят, узятих у заложники, i з трiумфом повернулися на батькiвщину… Це добре вiдомо кожнiй японськiй дитинi.

І все-таки життя Момотаро не було щасливим. Чортенята, посмiливiшавши, вбили фазана, що вартував iх, i втекли назад на Онiгасiму. Але цього мало. Чорти, що залишилися на островi, час вiд часу переправлялися через море й то намагалися вбити сплячого Момотаро, то пiдпалювали його палац. В усякому разi, мавпу, як стверджують, убили помилково. Момотаро тiльки важко зiтхав, коли його знаходило чергове нещастя.

– Як я страждаю вiд мстивостi цих чортiв!

– Дiйсно, негiдники, – забути про благодiяння господаря, що дарував iм життя, – плакався пес, спiвчутливо дивлячись на скорботне лице Момотаро.

А в цей час на узбережжi Онiгасiми молодi чорти, облитi свiтлом прекрасного тропiчного мiсяця, робили з кокосових горiхiв бомби, щоб здобути незалежнiсть свого острова.