Батяр з Клепарова

Бо iнакше, якщо почнуть спадати з того i ховатися по кущах, то й тi, i тi iм наваляють по самi вуха! І якоi сраки вони в то влазили? – бiдкалися пiсля всього замарстинiвськi батяри. За кого iм тепер стояти?

Та назагал – то все дурницi i великi бздури, бо для Северина головною прикрiстю того вечора залишалося те, що з вини тих зварйованих личакiвських – вiн знову втратив свою незнайомку! А вона в ту мить, йому так здавалося, була як нiколи близько. Майже в його руках!

За кiлька днiв з’ясувалося, що до полiцейського вiддiлку тоi ночi чомусь найбiльше потрапило саме замарстинiвських батярiв, якi в тiй iсторii були, як то кажуть – в Бога душу виннi! А майже всiм i личакiвським, i клепарiвським тоi ночi вдалося втекти.

Пiсля всього, що сталося, вже пiзно вночi, Северин, нi з того нi з сього, приперся до Гальки, чим ii неймовiрно здивував i збентежив. Вiн до неi давненько не зазирав i сам уже потихеньку вирiшив, що – все! З Галькою – покiнчено! Доста! Так далi тягнути не можна! І вiн нiколи бiльше.

А Галька, очевидно, вирiшувала все по-iншому, зворотно, по-своему, по-жiночому.

Вона у своему серцi плекала надiю i вперто сподiвалася, що ii Северин довго без неi не витримае, повернеться. У неi був план. І по-жiночому хитро нiчого не робила, аби якось пришвидшити його повернення, аби не сполохати. Швидше навпаки, всiляко демонструвала свою байдужiсть до нього, вiдверто флiртувала з iншими батярами, запускаючи цiлу армаду жiночих хитрощiв, аби знову пробудити в Севериновiй душi, якщо не ревнощi, бо той скурвий син не ревнував нiколи, то хоча б жаль за втраченим, нову цiкавiсть до неi, аби вiн знову прийшов, забажав ii, аби вiн просив на колiнах прощення.

Отодi вона, ще покомизившись деякий час, змогла б обплести його павутиною своiх чарiв ще бiльше, ще надiйнiше, та так, що вiн уже нiзащо не змiг би нi вирватися, нi поворухнутися навiть, а вже тодi-i-i…

Але така раптова з’ява Северина перемiшала всi ii марення та надii, зруйнувала всi ii плани та намiри.

Бо по тих термiнах, якi визначала i прораховувала для себе Галька, активiзацiя нового Северинового зацiкавлення нею мала б розпочатися не ранiше як за три-чотири днi. Та аж нiяк не сьогоднi!

Неочiкувана поява його у ту пiзню пору, збудженого, шаленого, такого красивого i такого… ну, як йому вiдмовити! – спочатку зовсiм збила ii з пантелику.