Плетиво (Збірка віршів)

Що колись твоiм не було нiколи

Що на днi глибокiм у трюмах столiттями

Проростало рибами i гiацинтами

Перетiкало з золота у порцеляну

З кольорiв – у голоси найсолодшi

тих

Котрi вже навiть ночами не сняться

Котрих вже давно забула

Чиi слiди навiть найтеплiший пiсок

І найчистiша вода не тримае.

Юлiя Баткiлiна:

І найчистiша вода не тримае.

Мене – немае.

Вогонь горить, доiдае дрова —

Бувай здорова.

Бувай здорова, i край багаття —

Нi слiв, нi спiву.

Бувай здорова, пiди в латаття,

У рiчку сиву.

І найчистiша вода сховае.

Мене – немае.

Шукай мене за сто рокiв, рокiв,

Без карт i крокiв.

Знайди мiй слiд – хай i другий, третiй,

Знайди мiй голос у очеретi,

Знайди, як землю на тiнi крае.

Мене – немае.

Марiя Микицей:

Мене- немае

І це вже вкотре?

Чи знову вперше

Це я чи хтось на високiм порозi

коневi гриву розкiшну чеше

а козаковi, що свiт за очi,

в краi далекi

яким прощанням дорогу встелеш

i чим засiеш?

І що зiйде i чим зацвiте

Щойно третi пiвнi тобi запiють

Юлiя Баткiлiна:

Щойно третi пiвнi тобi запiють,

Щойно втрете змiниться охорона,

Залишай цi стiни, лишай це мiсто,

Не бери нiчого.

Нiчого

З речей,

Нiякого страху,

Нi зайвоi голки,

Нi потрiбноi голки,

Нi друга, нi улюбленця, нi прощання.

І навiть спогади будуть зайвi,

І навiть спогади про сам спогад.

А коли в туманi зникають вежi,

А коли тобi казана забракне,

І сусiдськоi сварки,

І нещирих обiймiв,

І скупого сонця —

Що тодi знайдеш?

Марiя Микицей:

Що тодi знайдеш?

І чим замiниш життя колишне?

Давай не бiйся – де твоi крила

І довгi коси

З самого початку з самого краю

Нового свiту

Знайди кав’ярню, де добра кава

І де Сiнатра

І можеш вiчнiсть отак сидiти i пити каву

Навiть без цукру І без нiкого.

Юлiя Баткiлiна:

Навiть без цукру i без нiкого,

Навiть сьогоднi.

Кав’ярня темна, бiсквiт i кола,

Подумки я окреслюю коло —

Вiд мли й безоднi,

Де шкiрять пащi голоднi звiрi

І моi колишнi,

Де вiри не йметься надii й вiрi,

Де чужинно й зимно в своiй квартирi,

Де сльози невтiшнi.

Я окреслюю коло, я кличу осiнь,

Хай свiт не буде таким, як досi,

Нехай непевна по свiту носить —

І цього досить.

#плетиво_крижаних_кораблiв

Юлiя Баткiлiна:

В мiстi iде град,

В мiстi стоiть дим.

Сонячний бог Ра

З нашими не ходив.