40 днів Муса-Дага

40 днiв Муса-Дага

Франц Верфель

Вiдомий австрiйський поет, романiст i драматург Франц Верфель (1890–1945) народився в заможнiй еврейськiй родинi у Празi (на той час Австро-Угорщина). Вчився в унiверситетах Праги, Лейпцига, Гамбурга. У 1915–1917 рр. воював у лавах австрiйськоi армii на росiйському фронтi. У 1929 р., подорожуючи Сирiею, Верфель вiдвiдав у Дамаску килимову фабрику, де побачив сотнi виснажених, обiрваних дiтей вiрменських бiженцiв. Це спонукало його написати роман «40 днiв Муса-Дага», щоб розповiсти европейському читачевi про геноцид вiрменського народу в Османськiй iмперii 1915–1916 рр.

В основу твору покладено реальнi iсторичнi подii. Не можна без хвилювання читати про випробування, якi випали на долю вiрменiв, зокрема головного героя Габрiеля Багратяна – людини з европейською освiтою, колишнього офiцера турецькоi армii, одруженого з француженкою, який, так уже судилося, раптом опинився на своiй батькiвщинi у найжахливiшi часи…

Франц Верфель

40 днiв Муса-Дага

© Є.

М. Тарнавський, переклад украiнською, 2016

© О. А. Гугалова, художне оформлення, 2017

The translation of this book was supported by the austrian Federal Chancellery (Division for arts and Culture)

Це видання було здiйснено за пiдтримки Австрiйськоi федеральноi канцелярii (Вiддiл культури i мiстецтв)

The book is published with the support of the state Commission on Coordination of the events for the commemoration of the 100th anniversary of the armenian genocide

Також книга видана за пiдтримки Державноi комiсii Вiрменii з координацii заходiв з вiдзначення 100-i рiчницi Геноциду вiрмен

Книга перша

Прийдешне

Аж доки, Володарю святий та iстинний, не судитимеш, i не чиниш помсти тим, хто живуть на землi, за кров нашу?

    Одкровення святого Івана Богослова.

6, 10[1 - Іван Богослов (Йоан, Іван син Заведеiв) – апостол, християнський святий, проповiдник, автор декiлькох творiв Нового Завiту. Апокалiпсис – остання книга Нового Завiту та один з найдавнiших творiв християнськоi лiтератури. ]

Роздiл перший

Тескере

– Як я тут опинився?

Цi слова Габрiель Багратян вимовляе вголос, сам того не усвiдомлюючи. Так у них не чуеться запитання, а щось незрозумiле, якесь урочисте здивування, що переповнюе його до краiв. Навiяла це, либонь, пронизана свiтлом рань березневоi недiлi та сирiйська весна, що жене вниз схилами Муса-Дага, аж до горбистоi рiвнини Антiохii, навалу гiгантських червоних анемонiв.