Малиновий пелікан

Нещаснi люди, якi завжди щасливi. І нещасливi письменники, якi живуть серед щасливих людей. А сатирики й поготiв. Я припускаю, що якби Салтиков-Щедрiн воскрес i прожив трохи серед нас, тодi ще вiдносно щасливих, то, роздивившись та не знайшовши нiчого цiкавого, вiн залюбки повернувся б назад у той свiт, до якого звик. Я теж у той час не бачив навколо себе жодних вартих уваги тем i з цiеi причини зосередився на цьому бiдолашному клiщi, маючи те виправдання, що вiн хоч i маленький, але клопоту завдав менi значного. Тим паче, що сама собою подiя заглиблення в мое тiло клiща стала для мене поодиноким в останнiй час фiзичним дотиком до реального життя.

Рiч у тiм, що коли менi було рокiв набагато менше, нiж тепер, я вiв рухливий спосiб життя. Взимку жив у мiстi, влiтку – в селi, багато мандрував Росiею, вiдвiдував заводи, колгоспи, блукав тайгою з геологiчним загоном, спостерiгав за роботою золотошукачiв на Колимi, плавав в Охотському морi на дiрявому рибальському сейнерi, побував у Антарктидi та загалом славився як один з перших знавцiв росiйськоi дiйсностi.

Але останнiм часом вiд життя, як то кажуть, вiдiрвався.

Вiк, лiнощi, хвороби, втрата енергii, цiкавостi до мандрiв, людей та географii, а також зменшення матерiальних можливостей призвели до того, що я став домосiдом.

Сиджу на дачi. В мiсто виiжджаю рiдко, у випадках крайньоi необхiдностi. Практично нi з ким не спiлкуюсь, окрiм дружини, хатньоi робiтницi Шури та зовсiм вже рiдко з кимось iз сусiдiв, коли виходжу вигуляти пса. Колись я думав, що запасу накопичених мною життевих вражень вистачить для моiх писань на все життя, але запас виявився не настiльки об’емним, як я очiкував, а життя довшим, нiж я розраховував, i зненацька для мене настав час, коли я, хто тримав у головi стiльки сюжетiв, раптом з’ясував, що просто не знаю, про що писати.

Тому що сиджу вдома, не ходжу навiть до магазину i не знаю, що по чiм. Сотнi людських пригод, котрi знав, з пам’ятi спливли, тисячi вражень потьмарились, а новi у мене звiдкiля? З телевiзора. Вдень ще якось працюю, а ввечерi сиджу перед «ящиком», i всi свiжi знання звiдтiля. Так само, як i у моеi високоосвiченоi дружини та хатньоi робiтницi, яка не подужала семирiчки. Всi ми знаемо про Галкiна, Пугачову, Кiркорова, Малахова, Безрукова, Хабенського та iнших телеведучих, спiвакiв, серiальних акторiв, олiгархiв, iхнiх дружин та коханок. Хто з ким одружився, розлучився, купив будинок на Лазурному узбережжi чи арештований за крадiжку в особливо великому розмiрi.