Малиновий пелікан

І все-таки вiн втягнувся у розмову i, забувши, що вiн лiкар, спробував подiяти на хворого логiкою, тим паче, що той поступово також розговорився.

– І взагалi, що таке смисл життя? – казав лiкар м’яким задумливим голосом, наче уперше обговорював цю тему i тепер мiркував уголос. – Уявлення про це залежить вiд свiтогляду або навiть вiд настрою. Смислу життя можна не бачити нi в чому чи бачити в усьому. Кавказькi люди вважають, що людина виконала свое призначення, якщо побудувала дiм, народила сина (дочка не рахуеться) i посадила дерево.

– Дiм з часом зруйнуеться, – парирував Костя, – син i дерево помруть.

– Ми всi помремо. Але син побудуе новий дiм i народить свого сина, а дерево народить iнше дерево. Одне помирае, iнше народжуеться, але в цiлому природа i всi ii складовi не помирають, а оновлюються i продовжуються в наступних поколiннях. То невже ви думаете, що в усе це не внесено жодного смислу?

– Ким вiн внесений? Богом?

– А, я забув, що ви, здаеться, атеiст. Ну, припустимо, ви не вiрите в Бога, але якщо ми виникли навiть просто з пилу, то чому б не припустити, що i цей процес вiдбувся зi смислом.

Ну, не може ж бути, щоб наш свiт, такий рiзноманiтний, багатоголосий i багатоколiрний створений i iснуе без всiлякого смислу.

– А решта свiтiв?

– Тобто?

– Увесь всесвiт. Увесь цей космос, зiрки, планети, мертвi, пустельнi, холоднi, сiрi, в iх iснуваннi також якийсь смисл?

– Безумовно. Ви як фiзик краще за мене знаете, що рух у просторi небесних тiл, iх розташування вiдносно одне до одного i взаемна прив’язанiсть пiдкоренi суворим законам, що iх ви, вченi люди, з подивом вiдкриваете.

Ви iх тiльки вiдкриваете, а створенi вони ж бо не вами. Але iх створення було ж пiдпорядковано якомусь смислу.

– Я в цьому сумнiваюсь.

– Ну, й сумнiвайтесь скiльки завгодно, але навiщо ж руки на себе накладати? Чому б вам просто не повiрити своiм вiдчуттям? Життя ж бувае всiляке: нудне, холодне, сiре, дощове i зi сльотою, але ж бувають й iншi перiоди, коли сонячно i свiтло, коли ви вiдкрили щось неймовiрне, коли ви любите i любимий, коли ви лежите в засiдцi i на вас iде олень, красень з ось такими рогами… Господи, невже ж у такi хвилини варто думати про смисл життя, коли саме життя е смислом життя.

Суперечка затяглася. Раз по раз до палати зазирала чергова медсестра Галя з пропозицiею зробити укольчик. Лiкар подавав iй знак, i вона щезала. Лiкар наводив аргументи, хворий iх заперечував i наводив своi.