Сто днів. Левіафан (збірник)

Тепер вона пiдступила ближче i стала перед iмператором, мабуть, за два кроки вiд нього. То була, безперечно, служниця. Мабуть, подумав iмператор, вертаеться вiд якогось чоловiка. Вiдомi пригоди! (Такi звичайнi, цiлком звичайнi пригоди розважали iмператора.)

– Чого ти хочеш? – запитав iмператор. – І що ти тут робиш?

Жiнка не вiдповiдала, а тiльки опустила голову.

– Вiдповiдай! – наказав iмператор. – Пiдiйди ближче!

Жiнка пiдiйшла до нього близесенько. Тепер iмператор уже бачив ii.

Жiнка стала навколiшки, просто на мокру землю, але голову не пiдводила. Їi коси ворушилися майже на рiвнi халяв iмператорських чобiт. Імператор нахилився до неi. Тепер вона нарештi щось сказала.

– Імператоре! – мовила жiнка. А потiм додала: – Наполеоне! Мiй iмператоре!

– Встань! – наказав iмператор. – Кажи, що сталося?

Жiнка вiдчула в його голосi нетерпiння i небезпеку. Пiдвелася.

– Розповiдай! – наказав iмператор. Узяв ii за руку й повiв на алею. Зупинився, пустив ii i наказав ще раз: – Розповiдай!

Тепер у свiтлi, яке падало з вiкон на алею, вiн бачив, що жiнка молода.

– Я накажу покарати тебе! – розсердився iмператор i водночас погладив рукою мокре обличчя жiнки. – Хто ти?

– Анжелiна П’етрi! – вiдповiла жiнка.

– З Корсики? – запитав iмператор. Прiзвище було знайоме йому.

– З Аяччо! – прошепотiла жiнка.

– Геть! Мерщiй! – звелiв iмператор.

Жiнка розвернулася, пiдняла обiруч сукню, побiгла по жорствi i зникла за рогом.

Імператор поволi йшов далi. Аяччо, думав вiн. Анжелiна П’етрi з Аяччо!

Імператор наказав слузi перевдягти його. Сьогоднi вiн iхав в Оперу. Приiхав посеред другого акту. Стояв випростаний у ложi з капелюхом на головi. Понад оксамитовим темно-червоним бортиком сяяв слiпучий фрагмент його бiлих, мов снiг, штанiв для iзди верхи.

– Хай живе iмператор! – гукнув зi сцени якийсь актор. Уся зала вiдлунила: – Хай живе iмператор!

Імператор кивнув головою i вийшов iз ложi. На порозi обернувся до ад’ютанта й мовив:

– Занотуйте: Анжелiна П’етрi з Аяччо.

І одразу знову забув iм’я. Лише думав: Аяччо.

XIV

Імператор потребував зброi, солдатiв i великого параду.