На заробітки до Італії

Вони кохають одне одного ще iз студентських рокiв. Порозумiння мiж ними i прагнення досягти гармонii, дають сенс iхньому життю. Вони навiть працюють разом. В унiверситетi, окрiм поваги вiд колег, користуються любов'ю студентiв. Вони з Сергiем щаслива подружня пара, щастя яких не може зруйнувати нiщо i нiколи. От правда, тiльки кредит на квартиру порушуе iдилiю щасливого життя. Але маючи двi зарплати, i це можна пережити. Спокiй весняного ранку порушуе сирена швидкоi допомоги. "Проiхали прямо пiд нашими вiкнами – Зi самiсiнького ранку – Що могло статися?» Думки пролетiли в головi вихором.

Вона нiколи не шукала пригод на свою голову, тому й цього разу, почувши сирену швидкоi, продовжувала одягатися, щоб бути готовою, коли повернеться чоловiк.

Наталя була вже одягнена i встигла приготувати снiданок. Але Сергiй усе ще не повертався. «Можливо, черга в аптецi?» – думала вона, намотуючи кола по квартирi. Вiдчуття тривоги i неспокою не покидало ii вiд того часу, як проiхала карета швидкоi.

Несподiвано задзвонив телефон.

– Алло, квартира Крислюкiв?

Голос Наталii звучить тихо, вона здивована, хто може телефонувати в цю пору.

– Вибачте, будь ласка, що ми турбуемо з самого ранку, але в таких випадках у нас немае вибору. Ми дзвонимо з обласноi лiкарнi. До нас привезли чоловiка, в якого стався серцевий напад на вулицi. У телефонi був ваш номер, записано: «Дiм».

Земля зникае з-пiд нiг у Наталi.

– А на якiй вулицi це сталося- запитуе вона голосом, в якому ще теплiе надiя, що то не ii Сергiй.

Не може бути вiн. Вiн не мiг так вчинити з нею.

– Вулиця Пушкiна, 49, ми б хотiли, щоб Ви приiхали до нас.

– У якому станi мiй чоловiк- Наталя розумiе, що це Сергiй i боiться впасти в розпач, боiться, що не зможе витримати такого удару долi.

– Приiздiть i ми все вам роз'яснимо.

Дорогою до лiкарнi Наталя все ще мала надiю, що вся ця iсторiя не стосуеться ii сiм'i. Що той чоловiк у лiкарнi не ii Сергiй. Вона ще не усвiдомлювала всю трагiчнiсть ситуацii. Навiть вийшовши з авто i направляючись до вiддiлення швидкоi допомоги, душа просила допомоги в Господа.

– Добрий день, менi дзвонили з вашоi лiкарнi, що було привезено чоловiка з вулицi Пушкiноi, 49 з серцевим нападом, – Наталя докладае чималих зусиль, щоб голос ii був спокiйним.

– Зачекайте хвилинку, я покличу лiкаря, – молода медсестра пiднiмаеться, щоб вийти з-за столу. Вона вiдходить i згодом повертаеться з лiкарем – сивим чоловiком рокiв сорока п'яти з сумними очима.