Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей

Всi з полегшенням посмiхаються i кивають одне одному головами: «Але ж при словi „атака“ не розбiглися! А навпаки! Може, щось воно та й вийде?»

– Друже, – кажу я до Славка, – то постав Ореста Лютого?

– Що ставити? – вiн у ноутбуцi вiдкривае флешку.

«Вставай, краiно рiдная!»

За мить у динамiках звучить МОЯ пiсня.

«Провокацiя!! Провокацiя!!! – iстерично кричить у мiкрофон Женя Нищук, зачувши першi акорди знаменитоi радянськоi мелодii. За його криками нiхто вже не розбирае слiв. – Вимкнiть радянськi пiснi! Не пiддавайтесь на провокацiю!!!»

«Якого хера?» – забiгае до машини якийсь незнайомий чувак у майцi з цитатою Покальчука «Вчiть, блядь, украiнську мову!».

Славко нiяково знизуе плечима.

– Це украiнiзований варiант радянськоi пропагандистськоi пiснi, – намагаюся я пояснити ситуацiю.

– На хуй! На хуй! – кричить чувак, хапаючись за голову. – Ставь, блядь, Вакарчука на хуй, iлi «лента за лентою»! К ебеням цi експерименти!

– Хто це? – питаю у Славка, коли чувак вiдбiгае геть.

– Якийсь органiзатор чи то вiд «Свободи», чи вiд «Батькiвщини», хер його знае. Бардак повний! Але, як бачиш, народ не готовий таке слухати.

– Та бачу.

До ранку ми тодi достояли. Люду бiльше не стало. Кiлька разiв була загроза штурму, народ гуртувався, але штурму не було. Десь о сьомiй, коли вже сонечко гарно пiднялося з-за даху Нацiональноi фiлармонii, я поiхав додому. Розбудив Андрiйка, нагодував його снiданком i вiдвiз до дитячого садочка. І тiльки iз вранiшнiх новин довiдався, що десь близько восьмоi таки стався штурм.

– І що тепер? – зловтiшно всмiхаеться дружина, спостерiгаючи, як я повiльно i зосереджено цiджу недопите дитяче какао, вслухаючись у вранiшнi новини на 5-му каналi.

Я мовчу.

Пiсня перша

Мурка. Груди № 6

(вiдео – Ютуб за тегом: Орест Лютий «Груди № 6»)

Пiд час вступу музиканти виходять на сцену i займають мiсця поруч зi своiми iнструментами: барабани, бас-гiтара, гiтара-бандура й акордеон.

Орест Лютий за лаштунками, знявши капелюх, проказуе коротку молитву: «Господи, помилуй мене грiшного. Пробач менi лайку, пробач грiх лицедiйства. Не заради себе стараемось, а заради Украiни единоi, соборноi, неподiльноi. Во славу Отця, i Сина, i Святого Духа. Амiнь». Хреститься.

Як тiльки вступ закiнчуеться, музиканти беруть до рук iнструменти.