На нашем сайте вы можете читать онлайн «Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей

Автор
Дата выхода
15 июня 2016
Краткое содержание книги Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антін Мухарський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Антін Мухарський – письменник, арт-куратор, галерист, телеведучий. Засновник Союзу Вольних Художників «Воля або смерть» та мистецької платформи «Український культурний фронт». Народився, живе та працює в Києві. Розлучений. Багатодітний батько.
Орест Лютий – професор антропології. Автор та художній керівник музичного проекту «Лагідна та Сувора українізація». Народився, живе та працює в м. Стрий. Неодружений.
Роман «РОЗРИВ» створено за всіма законами компілятивного жанру епохи постмодерну та сучасної української неогероїки. Будь-яке звинувачення авторів у розпалюванні міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі, фашизмі, расизмі, гомофобії є неприпустимим і свідчить про нестачу інтелекту та освіти, розумову обмеженість та тупість у адептів подібних звинувачень. Читання цього роману не рекомендовано людям, схильним до екстремізму, тероризму, побутового насильства, людям із нестійкою психікою, синдромом совкового дебілізму та проявами політичної шизофренії, дітям до 18 років, вагітним жінкам. Заборонено читання людям БЕЗ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ!
Після прочитання цього попередження жодні претензії не приймаються.
Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Основна ii ознака – iмперська, загарбницька сутнiсть, що живе за рахунок окупованих народiв, придушення свобод, брехнi, пропаганди та iнших злодiйських схем та схемочок, а також, i це дуже важливо, впевненостi у власнiй «богоiзбранностi», що проявляеться в термiнологii «Особенний путь», «Духовнiсть», «Третiй Рiм», «Руський мiр» ну i таке iнше.
На жаль, зараз Росiя хвора на «москальський синдром». Але й там лишаеться багато людей, якi вiдстоюють високi принципи европейського гуманiзму та лiбертарiанських цiнностей, що iх москалi навмисне спростили до зневажливих плебейських лiнгвiстичних фейкоформ «пiдори», «пiндосiя», «гейропа» i таке iнше.
Типове для москалiв явище «шарiковщини», заснованоi на превалюваннi тваринних iнстинктiв над суто людськими якостями аналiзу, самопiзнання, самовдосконалення, i зараз е дуже розповсюдженим на теренах колишнього Радянського Союзу.
Узяти, хоча б, стовпiв росiйськоi лiтератури та фiлософськоi думки – Пушкiна, Лермонтова, Грибоедова, Гумiльова, Бердяева, Маяковського, Пастернака, – усi вони в той чи iнший спосiб боролися з великодержавним iмперським москалем i врештi ставали його жертвами.
Із залу чуються вигуки: «Макаревич, Каспаров, Акунiн, Парфьонов, Ахеджакова, Собчак…»
– Ну от бачите, вже шiсть е! – жартуе Орест, i в залi чути смiх. – На сто п’ятдесят мiльйонiв i це непогано! Адже сказав Господь до бiблейського Лота: «Не знищу Содом i Гоморру, якщо знайду там хоч одного праведника».
По залу пробiгае хвиля здивування. Чути таке вiд украiнського праворадикального украiнiзатора готовi не всi.
– Це сталося тодi, коли мене примусово забрали служити до армii i я два роки провiв в окупацiйному контингентi радянських вiйськ у Нiмеччинi. Спiвав в ансамблi пiснi й танцю. Саме там у 1989 роцi було написано пiсню «А я – не москаль».







