Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей

У «жирний» день за чотири години на ту мульку чiплялося до п’яти чоловiк, у поганий – один-два. І тодi я вiв iх до старших товаришiв у дворик на Пушкiнськiй, де вони брали iнтерiв пiд свою опiку i влаштовували iм «чендж», мiняючи радянську вiйськову форму, ордени-медалi, радянськi монети i рiзний сувенiрний крам (ложкi-матрьошкi) на уживанi та не дуже – фiрмовий одяг, сумки, фотоапарати, плеери, а iнколи й справжню валюту у виглядi американських доларiв, нiмецьких марок та фiнських крон.

Отак, десь за два мiсяцi, особливо не переобтяжуючись, працюючи по п’ятницях, суботах та недiлях, я вiддав увесь борг та й покинув цю справу, бо ледь не потрапив пiд облаву, що вiдбулася за пiвгодини до моеi черговоi «змiни». Знайомих хлопцiв замели усiх разом зi старшими товаришами. Когось вiдпустили, комусь дали умовний термiн, а когось навiть закрили за валютнi операцii (вiд восьми рокiв з конфiскацiею).

Програв на культурологiчному, iнтелектуальному рiвнi. Ми слухали захiдну музику, ми вдягалися у захiднi шмотки i намагалися читати захiдних авторiв. Йобаний совок завжди заганяв iнтелiгенцiю та вiльну думку в пiдпiлля, у концтабiр, стрiляв, душив, труiв. Завжди апелював до маси та тваринних iнстинктiв, продукуючи саме таку – плебейську, антиестетичну – традицiю.

І лише Штiрлiц в ССiвськiй формi давав хоч якусь розраду i надiю на те, що i совок може виглядати достойно, маскуючись за естетичними напрацюваннями Заходу. Що згодом i довела практика. Адже найлютiшi «антифашисти» чомусь не носять обiсранi хебешнi галiфе чи сукнi виробництва «Мосшвейпром». Натомiсть волiють вбиратися в Х’юго Босс (який i розробляв моделi ССiвськоi форми) та у сукнi вiд Коко Шанель, звинуваченоi в колаборацiонiзмi.

Що й казати: попи обирають «Майбахи» i «Ролс-ройси», а не «Жигулi» й «Ниви», колишнi комсомольцi та партiйнi бонзи вiдпочивають в Баден-Баденi, а не в Саянах чи Кисловодську, навчаючи дiтей по Лондонах, Бостонах та Парижах. Увесь совок виявився тотальною брехнею для бидло-люмпена, як i нинiшня путiнська Росiя – правонаступниця цього трухлявого брехливого монстра.