Мізантроп

Коли б судилося таке менi вчинить.

То я повiсився б iз того горя вмить!

Фiлiнт

Причин не бачу я до вироку такого

І пом’якшить його благаю вас, на бога;

Прошу: зласкавтеся, хоч огрiхи й страшнi,

І ще не вiшаться дозвольте ви менi.

Альсест

Невчасно спала вам охота жартувати!

Фiлiнт

Чого ж вам хочеться, цiкавий би я знати?

Альсест

Я хочу щиростi, щоб слово нi одно

Не вилiтало з уст, як не з душi воно.

Фiлiнт

Коли обiйме нас, вiтаючи, знайомий, —

Так само обiйнять повиннi ми його;

Зiзнання сипле вiн, обiцянки склада —

Те саме й нам робить, звичайно, випада.

Альсест

Нi! Ворог тоi я ганебноi методи,

Що в пiй кохаються нiкчемнi слуги моди;

У свiтi над усе найгiрш я не злюбив

Манiрнi витiвки отих балакунiв.

Лепетунiв гидких, которi в марнiй мовi

Усе на свiтi нам пообiцять готовi

І комплiментами ладнi стрiчати всiх,

А що ти, хто ти е, – однаково для них!

Ну, що по тому нам, коли нас хто вiтае

І приязнь, i любов, i шану виявляе,

І слiв не добере до пишноi хвали, —

А тiльки ми на крок од його вiдiйшли,

І вiн негiдника улещуе так само!

Це ж сором! Це ганьба! Як тiшиться словами

Гучними й красними, коли, на глум i смiх.

Усьому свiтовi почути можна iх?

Шаноби на землi нема без переваги.

Хто поважае всiх, не знае той поваги.

Коли вдаетесь ви у моду цю лиху.

До бiса! Спiльного не знати нам шляху!

У вас прислужливiсть – неначе крам роздрiбний,

Менi ж загальний друг у друзi непотрiбний.

Якщо вам рiвнi всi, то мовлю навпростець:

Дружiнню нашому i злагодi кiнець!

Фiлiнт

У колi вищому ми мiсце посiдаем —

І, певне ж, мусимо коритися звичаям.

Hi, нi! Карати ми повиннi без вагань

Ганебний вимiн цей олншвих вихвалянь,

Людьми буть чесними, неправдi не служити

Г скрiзь по щиростi, по правдi говорити.

Що з серця не iде – нiколи не казать

І почуттiв своiх пiд маску не ховать.

Фiлiнт

А есть же випадки, як мова та сердечна

Виходить i смiшна, i зовсiм недоречна.

Бувае, – я прошу не брати цього в гнiв, —

Коли розумний той, хто думку потаiв.

Ну, чи ж годилось би, змiркуйте пак самi ви.

Щоб завжди ми були одвертi та правдивi?

Невже, коли нам хто нелюбий мiж людьми,

То це й освiдчити йому повиннi ви?

Альсест

Так.

Фiлiнт

Що! Емiлii старiй би ви сказали,

Що кокетерiя уже iй не пристала

І що фарбуеться вона собi на стид?

Альсест

Авжеж.