Пудель

Пiдхопив:

– На село?

Григорiй довго путався в незв'язних фразах i нарештi рiшив, що йому все-таки тут кур'ером веселiш, нiж десь «на задрипанках».

– Полювання – гарна рiч, та бачте…

Сайгор бачив. – Сонце стояло над головою. Город вiдходив по шосе, а за ним плентались яри, iподром, радiо. Сизою ртуттю коливались далi.

І в цей момент, як звичайно, Сайгор думав про тi ж засiдання й згадав термiновi пакети.

– Глядiть же, не забудьте однести.

– Не турбуйтесь, – сказав Григорiй.

Марчик – дворняжка: лiтом – лягаш, зимою – гончак, дома – сторож – зiрвав гаву й помчав за нею по тирсi. Тодi ж вiдстав пудель мадмуазель. Арйон вiд компанii i з кошиком в зубах пiшов поруч Сайгора. І тодi ж повернула голову баришня з редвидату – не Тоня – i чогось подивилась на Сайгора й посмiхнулась тихою звичайною усмiшкою. Потiм кожного разу, коли пудель залишав Арйон, баришня – не Тоня – поверталась i усмiхалась тихою звичайною усмiшкою.

Сайгор погладив пуделя по кучерявiй левинiй гривi й сказав:

– Гарний пес. Чудова порода для дресировки.

Григорiй, мабуть, образився за свого Марчика й подав бандитський посвист у тирсу. А коли дворняжка пiдлетiла, помахуючи хвостом, i показала зуби, вiн тут же, на шосе, примусив ii служити на заднiх лапах.

– Все-таки я скажу, – промовив Григорiй, – не люблю я цих пуделiв.

Потiм iз любов'ю посiпав Марчика за вуха й рiшуче заявив:

– Молодчик!

Певно, Григорiй був патрiотом своеi батькiвщини. – А породистий пес труснув левиною гривою й помчав до мадмуазель Арйон.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/mikola-hviloviy-8345444/pudel/) на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.