На другому березі (збірник)

Нагадуе це настрiй, який переживаемо, викуривши бiльшу кiлькiсть папiросок одна по однiй, безперестанку. Бувае в нiм своерiдна розкiш, що ii справляе повна безчиннiсть свiдомого й хвилеве звiльнення волi. Одначе це самопочування хутко минае. Припливае друга хвиля залiзничного настрою. Назовнi виявляеться вона охотою до балачки, оживленням, зачiпливiстю, ворушкiстю. Пiдсоння подорожi починае розiгрiвати, теплота тiла пiд (пропуск), серце б'е живiше, кров кружае швидше.

…………………………………………………………………………………

* * *

[Їзда саньми]

Я знав дiвчину.

Мала дзвiнке ймення: Соня.

Але ii тепер уже немае.

Це таке звичайне, буденне, а одначе цього досi не можу зрозумiти. Повторяю безлiч разiв, уговорюю собi безугавно, що вся ця iсторiя така банальна, наче любовний трикутник з французького роману, й нiщо не помагае. Думаю й не можу розчовпати. З кожним днем наростае подив над нерозгаданою плутаниною цього, що називаемо дiйснiстю. Де знайти лiк на дивнiсть життя?

Чи ви знаете час першоi любовi?

Тодi, коли римуемо: ii – солов’i та кохана – омана.

Тодi, коли паленiемо при стрiчi з молодими жiнками, коли носимо в нагруднiй кишенi кiлька свiтлин знайомих красунь. Тодi, коли пишемо ночами невисланi листи до незнайомоi. Тодi, коли граемо на мандолiнi й ходимо на лекцii танцiв.

Маемо обов’язково зле зав’язану, але зате багатобарвну краватку, а в недiлю пополуднi вкладаемо до петельки квiтку. Коли це весна, фiалку або незабудку, коли осiнь, очевидячки, айстру. Коли представляють нас iй, шурхаемо незручно черевиками, коли стрiнемо ii на вулицi, робимо широкий, пiвкруглий мрiйливий оборот капелюхом.

Що нам лишилося з цих лiт?

Терпкий запах молодостi й тихий шелест запорошених книжечок вiршiв. І це дурне питання, узяте з трафаретноi сентиментальноi пiсеньки.

Вони мають пам’ятники в рожевих оксамитних обгортках. Подають iх з соромливою усмiшкою. Уписуемо тут вiршики (очi – ночi, мрii – вii), малюемо рожу й кусень блакитного неба (найдешевiша гудзикова фарба), а iнодi додаемо грецьку цитату.

Очевидячки тому, що вона грецькоi мови не вмiе. Звичайно, треба показати в чому-небудь свою вищiсть. Накiнець пiдписуемо з темпераментом доконче вiдвiчне штамбухове: на незабудь.

Балакаемо з фаховою знайомiстю про жести рук Грети Гарбо й про блекленд у сiткiвцi.[6 - Сiткiвка – волейбол.] Вираховуемо докладно швидкiсть iзди на годину «Бугаттi» та «Альфа-Ромео». Робимо пiдсумки останнiх м'ячевих змагань i передбачення на майбутне.