Україна-Європа

Вони познайомилися кiлька рокiв тому, коли донька Луi була вже доросла й жила в Аннемасi, в провiнцii Верхня Савойя, а Улянин син залишився у Лiонi – вiн фахiвець з iнформацiйних технологiй, мае там хорошу роботу.

Галi добре з цими двома базiками, безупинне говорiння ii не дратуе, iй тепло в променях iхнього сiмейного затишку.

Довезли ii до готелю. Праворуч вiд входу яскраво свiтилася вiтрина квiтковоi крамницi.

– Хвилиночку! – перепинив мить прощання Луi. – Мадам, прошу!

…Засинаючи того дня на своему гiгантському лiжку в маленькiй готельнiй кiмнатцi, Галя вдихала ледь помiтний аромат червоних та синiх макiв.

Вона вперше бачила синi маки, вони мали такий самий аромат, що й червонi. Цьому букетовi судилося коротке життя, бо ж позавтра вона повертаеться додому, але вiд того вiн у ii очах зробився ще гарнiший. Глибокi плями квiтiв у темрявi кiмнати. Галя нiколи вже не забуде, як вони пахнуть, i якими видаються при свiтлi й у темрявi, i яким було обличчя Луi, коли вiн замовляв два букети – дружинi та ii товаришцi.

Назавтра до Лувра вона потрапила не через скляну пiрамiду на внутрiшньому подвiр'i, а через браму з бронзовими левами, з боку Сени. Там-таки, в Луврi, купила два альбоми про творчiсть Пiнзеля. Обидва розкiшнi – один французький, другий – украiнський, зi Святим Вiкентiем на суперобкладинцi.

Пiсля обiду Галя з Уляною купували сувенiри в маленьких крамничках, на тихiй вуличцi, далеко вiд туристичних стежок.

– Парижанка з середнiми статками нiколи не купить рiч за цiну, зазначену в цiннику, – пояснювала Уляна, – вона дочекаеться знижок.

Або купить те саме в iншому мiсцi Тi всi шалики, кепi, хустки та рукавички, жiночi та чоловiчi, справдi коштували тут чи не вдвiчi менше, нiж коло Лувра. Татовi Галя знайшла рукавицi з добротного трикотажу, з м'якими шкiряними вставками, вiн колись майже такi самi заносив до дiрок. Мамi купила теплий берет, унiверсальний – хоч для сiмнадцятирiчноi, хоч для сiмдесятисемирiчноi. Буде в ньому стильна, гарна.

У-уне-вi-дамууур!!!

А ввечерi Уляна та Луi запросили ii в театр. Уляна вдягла подарунок своiх однокурсниць Галi з Магдою – капелюшок, вибраний у львiвськiй крамничцi «Крапка над i» за допомогою власницi та дизайнерки Ірини.

Театром виявилася невеличка кiмната, де глядачi всiдалися просто на пiдлогу – на килимове м'яке покриття. У напiвтемрявi актори рухалися за два кроки вiд них. Вiн та вона, обидва в трико. Жодного слова, сама мова тiл.