По цей бік Потойбіччя: запрошення до майбутньої філософії спільності

Будь-який iнший шлях буде в кiнцевому пiдсумку зводитись до запозиченого Людовiком XV-м у його фаворитки маркiзи Помпадур гасла: «Apr?s nous le dеluge», – «Пiсля нас – хоч потоп». Якщо ж жити й дiяти саме за цим гаслом, то потоп нас обов’язково спiткае. В тому, чи – в iншому втiленнi, але – неодмiнно.

Історii людства вiдомi спроби пошуку таких свiтоглядних «точок опори», якi б об’еднували представникiв рiзних культур, носiiв i виразникiв рiзних типiв свiтогляду.

Першою такою спробою, принаймнi, з тих, про якi залишились письмовi свiдчення, слiд вважати манiхейство.

Сам цей термiн походить вiд iменi засновника релiгii свiтла – Манi (216-й рiк, м. Мардiк, Пiвденна Месопотамiя – 276-й рiк, м. Гундi-Шапур, Хузистан), який проголосив своiм гаслом «бити в барабани безсмертя в темрявi цього свiту». Походив Манi зi знатного iранського роду Камсаракан i вчився в знаменитих гностикiв – едеського ересiарха Бардесана й антохiйського – Саторнiла.

Серед тих семи книг, що були написанi Манi («Живе евангелiе», «Скарби життя», «Книга таемниць», «Епiстоли», «Книга гiгантiв», «Шапуракан», «Кефалея»), остання займае особливе мiсце, оскiльки вона стала квiнтесенцiею теософських i фiлософських поглядiв засновника релiгii свiтла.

Суть запропонованоi Манi програми запровадження релiгii свiтла, що фактично стала вiдповiдною iдеологiею, полягала в тому, щоб створити синтез самих популярних релiгiй, якими на той час були християнство й iудаiзм як форми монотеiзму, й буддизм i зороастризм (переважно, зерванiстського ухилу) як вияви й прояви полiтеiзму, й, керуючись цим синтетичним свiтоглядом, йти всiм разом до Свiтла Розуму й Добра.

Така iдеологiя спершу була не тiльки прихильно сприйнята тодiшнiм правителем Ірану – царем Арташиром, а й отримала потужну пiдтримку на державному рiвнi, оскiльки в такiй неспокiйнiй – багатонацiональнiй i багатоконфесiйнiй краiнi, якою у той час був Іран, конче потрiбна була об’еднувальна iдея, яка б сприяла загальному примиренню й стабiлiзацii соцiальноi й полiтичноi ситуацii в державi.

Однак тiльки-но позицii правителя в краiнi змiцнились, як Манi був жорстоко страчений.

Теж саме вiдбулося й з його послiдовниками по всьому ареалу розповсюдження манiхейства: вiд китайського Туркестану i Індii на сходi до Пiренейського пiвострова на заходi.