На нашем сайте вы можете читать онлайн «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Автор
Дата выхода
25 июля 2015
Краткое содержание книги Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст., аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Створення антології літератури Львова вже давно на часі. Адже такої кількості книжок і часописів не видавали ніде в Україні, окрім Львова, ще із Середньовіччя. Вихованці західних університетів, такі як Юрій Котермак (Дрогобич), Павло Русин з Кросна, Себастіян-Фабіян Кльонович та інші, жили у Львові й творили то латиною, то польською, але проявили себе великими патріотами Русі. Давньою писемною українською мовою писали в XVI–XVII ст. Лаврентій і Стефан Зизанії, Іван Борецький, Памво Беринда, Йоаникій Волкович. А ще Іван Вишенський, Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький. Перші сценічні твори українською мовою теж з'явилися у Львові. То були інтермедії «Продав кота в мішку» та «Найліпший сон».
Перший том антології завершується літературою початку XX ст. і знайомить читачів не тільки з українськими класиками, але й з менш відомими авторами та класиками польської і австрійської літератури, які були пов'язані зі Львовом і Львівщиною. У виданні також представлені народні та літературні казки й оповідання, які зацікавлять широкі читацькі кола.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст. читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст. без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
В Михайловичах в повiтi Руденськiм чув я од одного чоловiка, що снiг змiтають на землю святi щозими, а в многих селах нашого краю вiруе простий люд, що добре та здорово е натиратися мартовим снiгом, бо снiг той надае краси та здоровля навiть старому лицю. Серед снiгу в ночах по Рiздвi до Щедрого вечера уносяться душi нехрещених дiтей, опирi, чарiвницi та другi нечистi сили в повiтрю. Коли острий стулений зимовий вiтер бовдурить та закручуе снiгом, як у лiтi, порохом, тогди лихий жениться та заводить крутий танець.
ОЗЕРА ТА БАГНА
Нема анi однiсiнького, може, села на нашiй просторiй Руси-Украiнi, в котрiм би простий люд не нав'язував якось якоiсь казки або оповiдання до озера або до багна, яке в селi знаходиться.
На озера, багна, опарени та баюри глядить наш люд з жахом та трепотом, уважаючи тi мiсця не чистими, бо в iхнiй водi по найбiльшiй частi пересиджуе страшний обiйник, мань або блуд, топельник та другi лихi духи та чорнi сили. В Вороблевичах на просторих, рiвнинних сiножатях знаходиться великий став, зарослий тростиною, очеретом та татарським зiлем. Не дуже далеко од того ставу веде бита дорога одна до Дрогобича, а друга до Медини, котрою день-денно майже вечерами iдуть люде або з недалеких мiст, або вертають з панських дворiв з заробку до дому.
На серединi сего ставу, серед густого очерету та осоки е закляте мiсце – говорили другi – на котрiм не змогла до сего часу жадна нога чоловiка удержати ся, бо щоби на тое мiсце човном приплив не знати який плавак, сей час погибати мусить.











